Про це свідчать результати опитування Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), у якому взяли участь понад 490 підприємств. Головна причина зміни настроїв у середовищі бізнесу — посилення атак на енергетичну інфраструктуру.
— Ми регулярно проводимо опитування представників приблизно 500 підприємств у різних областях України, що працюють у секторах промисловості, агробізнесу та ритейлу, — розповідає виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків. — Зокрема, цікавимося, що перешкоджає їхній діяльності, їхньому розвитку й чого вони очікують.
На сьогодні головною проблемою для підприємств залишаються війна і виклики, породжені нею. Для представників бізнесу питання безпеки й захисту інвестицій — найболючіше. Не менш гостра також проблема нестачі робочої сили (як кваліфікованої, так і некваліфікованої) через мобілізацію та виїзд людей за кордон.
Зауважу, що вперше з березня 2023 року індекс відновлення ділової активності має від’ємне значення (за останній місяць цей показник знизився з 0,03 до -0,01). Значення індексу зменшилося для усіх груп підприємств, найнижчий він для мікробізнесу.
— Чого найбільше нині очікують представники підприємств?
— Левова частка опитаних (89%) вважає, що ситуація для них кардинально б змінилася після припинення російської агресії. Друге, чого найбільше очікують представники бізнесу, — захисту й відновлення енергосистеми України. Цю проблему визнали однією з найгостріших майже 35% респондентів (це майже втричі більше, ніж у серпні 2025 року — тоді було приблизно 12%). Зауважу, що наше опитування припало на розпал бомбардувань, руйнування енергетичної інфраструктури та системи теплопостачання великих міст, що впливає на бізнес, надто малий. Адже що менше підприємство, то важче йому знайти кошти для розв’язання проблем зі світлом. Та й порівняно із 2024 роком, коли Україна мала другий суттєвий блекаут, нині ситуація загалом гірша.
На третьому місці — питання бронювання працівників. Майже 27% опитаних визнають, що їм бракує кадрів. На четвертій сходинці — зниження податків (приблизно 25%). Далі серед варіантів очікуваних змін представники підприємств найчастіше називали фінансову допомогу постраждалому бізнесу, спрощення законодавчих вимог, деокупацію територій, зниження корупції та інші заходи. Зазначу, що останнім часом частка тих, хто негативно оцінює економічну політику держави, зросла. Вочевидь, такі настрої поширилися на тлі ініціатив влади про запровадження ПДВ для ФОПів.
— Чи бачить бізнес перспективу для себе?
— Попри те, що у виробництві результати підприємств погіршуються, очікування, навпаки, покращуються. Щоправда, це стосується короткострокової перспективи — трьох-чотирьох місяців. Як засвідчує наше дослідження, частка підприємств, які нарощували обсяги виробництва, за останній рік знизилася із 28% до 18,5%. Водночас тих, хто планує збільшити виробництво у найближчі три-чотири місяці, стало більше — з 29% до 35%.
Якщо ж говорити про довгострокову перспективу — на два роки, — то більшість підприємств (понад 85%) не очікують суттєвих змін у своїй у діяльності. Лише 12,5% сподіваються на покращення, а 2,3% прогнозують погіршення.
