Це у вісім разів більше, ніж Варшава витратила на допомогу Україні та її біженцям, свідчать дані дослідження, яке провело УВКБ ООН спільно з консалтинговою компанією Deloitte. Тож твердження про те, що біженці з України живуть за рахунок польських платників податків, — хибне.
— Українці в Польщі вже давно є не лише найманими працівниками, а й активними творцями економіки, — запевняє Василь Воскобойник, голова Офісу міграційної політики та президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування. — За даними реєстрів CEIDG та KRS, протягом 2022 — 2025 років наші співвітчизники зареєстрували в сусідній країні 123 тисячі нових суб’єктів господарювання. Левову частку — близько 110 тисяч — становлять індивідуальні підприємці (JDG — аналог наших ФОПів). А решту — компанії типу ТОВ (sp. z o.o.). Зауважу, що спецзакон, ухвалений Варшавою після початку великої війни, дозволив українцям відкривати власну справу на тих самих умовах, що й полякам.
— Та президент Польщі в лютому підписав закон, що передбачає поступове згортання спеціальних умов для громадян України, — додає Уляна Воробець, підприємиця, волонтерка, експертка з питань легалізації і перебування іноземних громадян у Польщі. — Тож до 4 березня 2027 року українці мають визначитися, чи залишаються в країні, та подати документи для легалізації (т. зв. карту побиту або інші підстави). А після цієї дати матимуть такі ж права, що й інші іноземці в Польщі.
Але вже з 5 березня цього року скасовується можливість відкрити JDG на підставі карти тимчасового перебування. Тобто, як і раніше, громадяни України, які не мають тимчасового захисту чи одного з побутових дозволів (дозволу на постійне перебування, на перебування довгострокового резидента ЄС, на тимчасове перебування з метою возз’єднання родини тощо), можуть розпочинати підприємницьку діяльність лише як підприємства sp. z o.o., що підлягають реєстрації в Державному судовому реєстрі (KRS).
— У яких сферах українці зазвичай ведуть бізнес у Польщі? Та чи не створюють вони значної конкуренції підприємцям-полякам?
● В. Воскобойник:
— Найпопулярнішими нішами стали будівництво, ІТ, логістика та сфера побутових послуг (салони краси, клінінг). Власне, українці заповнили ті галузі, де катастрофічно не вистачало місцевих кадрів. Тому польський Нацбанк оцінює таку присутність як позитивний фактор для ВВП країни (очікується, що до 2030 року внесок українців у польську економіку може сягнути близько 3,2% річного ВВП. — Авт.).
Насправді для Польщі наші підприємці — це стабілізація ринку праці та нові податки, а от для України — тривожний сигнал. Ми експортуємо не просто робочу силу, а цілий підприємницький клас, який навчився працювати за європейськими правилами. І питання повернення цих 123 тисяч історій успіху додому залежить від того, чи зможе Україна після війни запропонувати бізнесу умови кращі, ніж за кордоном.
