Група діятиме як консультативно-дорадчий орган, до її складу ввійшли представники Мінрозвитку, Міноборони, Державної авіаційної служби, ДСНС, СБУ, а також керівники ключових українських аеропортів і державних підприємств галузі.
— Ще рік тому було ухвалено зміни до законодавства, якими передбачено механізм надання дозволів на авіапольоти в умовах воєнного стану, — каже авіаційний експерт Богдан Долінце. — Тобто правову частину цього питання вирішено. Тепер треба переходити до практики.
Перше, що тут важливо, — це стан інфраструктури. Аеропорти регулярно звітують про те, що навчають персонал і що протягом одного-трьох місяців можуть поновити роботу. Друге — готовність авіаперевізників виконувати польоти. Рік тому ключовою проблемою було забезпечення авіаційного страхування, без якого відновлення польотів неможливе. Потрібні страхові компанії, готові взяти на себе такі ризики. Третє — слід з’ясувати, чи користуватимуться авіатранспортом пасажири в нинішніх умовах.
— В Ізраїлі та ОАЕ літаки, незважаючи на дрони, балістичні й крилаті ракети, літають, — зауважує експерт Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін. — Національні авіакомпанії виконують рейси. Частина іноземних перевізників зупиняє роботу в разі ескалації. Щойно загроза минає, рейси поновлюють. А в Україні вже п’ятий рік цивільні авіаперевезення на паузі. Так, в Ізраїлі “Залізний купол” перехоплює до 90% ворожих ракет у своєму радіусі. Але Україна має оперативну глибину, а Ізраїль — ні. І Львів був би дуже добрим плацдармом для відновлення авіасполучення. До польського кордону — 70 кілометрів. Щойно борт набирає 150 метрів висоти, опиняється у повітряному просторі, де працює польська ППО НАТО. Попит на авіаперевезення насправді є. Та й сім авіакомпаній готові повернутись до Львова протягом трьох-чотирьох днів після рішення про відкриття аеропортів. Але, як я розумію, питання не в перевізниках, а в державній політиці.
— Які саме проблеми тут бачите і як їх можна розв’язати?
● А. Амелін:
— Перша — ППО. Без Patriot безпосередньо біля аеропорту відкривати його буде неправильно. Оскільки авіасполучення для підтримки економіки дуже важливе, то таке рішення може бути ухвалено. Друга проблема, про яку вже було згадано, — страхування. Жоден перевізник не дасть борта вартістю 90 — 200 мільйонів доларів без захисту від ризиків. Але міжнародна компанія Marsh McLennan уже розробляє страховий фонд для авіації України — за тією самою моделлю, що працює для суден у Чорному морі. Третя проблема — регулятори. EASA (Міжнародна організація цивільної авіації. — Авт.) та ICAO (Європейська агенція авіаційної безпеки. — Авт.) досі не дали дозволу на польоти. Але і тут не безвихідь. Ізраїль роками проводив аеропорт імені Бен-Гуріона через кризи саме тому, що національний перевізник El Al брав операційний ризик на себе.
Отже, можливості змінити ситуацію є. Потрібне бажання. Нині тисячі людей витрачають 10 — 18 годин та 40 — 60 доларів на автобус, щоб дістатися з Києва до Жешува, Кракова чи Варшави і сісти там на літак. Ці гроші осідають у польській економіці. Відкритий аеропорт у Львові повернув би щонайменше 2 — 3 мільйони пасажирів на рік в Україну.
— А яка ваша думка?
— Уявімо ситуацію: ви в аеропорту, заходите на борт літака, і лунає повітряна тривога, — додає авіаексперт Валерій Романенко. — Половина пасажирів уже на борту, половина йде через “рукав”. Загалом їх — 180 осіб. “Кинджал” долітає до Львова за 5 хвилин, від часу оголошення тривоги може бути 10 хвилин. За цей час усі пасажири мають добігти до бомбосховища. От і рахуйте: встигнете чи не встигнете. Насправді це дуже ризиковано. Може бути таке, що літак заходить на посадку, і тут по злітно-посадковій смузі прилітає ракета.
Не порівнюйте зі ситуацією в Ізраїлі. Зенітно-ракетних комплексів там уп’ятеро більше, ніж в Україні. І площа цієї країни значно менша за нашу. Причому ізраїльтян прикривають ще й американці (батареї США розташовані у морі та в Йорданії). Але і в Ізраїлі траплялися випадки, коли прилітало по аеропорту. Тому сумніваюся, що в нас назбирається багато “камікадзе”, готових літати у час повномасштабної війни.