Жителька Полтавщини продавала кошенят популярної породи через соціальні мережі. Фахівці податкової трактували це як ведення підприємницької діяльності без державної реєстрації. Тепер на неї чекають суд і, ймовірно, штраф.
“Податківці провели перевірку після звернень громадян, отриманих через цифровий сервіс ДПС ТАХ Control, — розповідає головна спеціалістка сектору інформаційної взаємодії ДПС у Полтавській області Анна Чурілова. — Під час контрольної закупки був підтверджений факт продажу домашніх тварин та виявлено ознаки систематичної діяльності. Зокрема, продавчиня регулярно вміщувала оголошення про продаж кошенят на онлайн-майданчиках та в соціальних мережах, активно використовувала рекламу для пошуку клієнтів”.
За даними фіскалів, до продажу пропонувалися кошенята популярної породи з рідкісним типінгом. За наслідками перевірки на продавчиню склали протокол про адміністративну відповідальність за статтею 164 КУпАП (“Порушення порядку провадження господарської діяльності”). Матеріали адміністративного правопорушення передали на розгляд суду. Тепер продавчині загрожує штраф до 85 тисяч гривень.
Це непоодинокий випадок у практиці податківців. Ми вибрали з реєстру судових рішень кілька таких справ. Киянин вирішив через інтернет-ресурс OLX продати інструменти фірми Milwaukee, які йому вже не були потрібні, і вмістив відповідне оголошення. На автора оголошення податківці склали адміністративний протокол за торгівлю без державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності і вилучили акумуляторну пилку, чотири циркулярки, стрічкову та дискову пилу. На розгляд справи чоловік не з’явився. Натомість адвокат пояснив, що його клієнт продавав на платформі вживане майно, яке зберігав у гаражі. Факту торгівлі зафіксовано не було. Чоловік прибутку не отримав, а отже, це не підприємницька діяльність.
Проаналізувавши матеріали справи, Святошинський районний суд столиці дійшов висновку, що в податківців немає обгрунтованих даних та доказів на підтвердження факту здійснення підсудним господарської діяльності. Зокрема, не підтверджено, що він займається регулярно незаконною торгівлею з метою отримання доходу. А норми національного законодавства не забороняють здійснювати епізодичний продаж особистих речей та не зобов’язують особу для цього реєструватись як підприємець. Відтак суд своєю постановою закрив провадження у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення і зобов’язав податківців повернути власникові вилучений товар.
До Кам’янця-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області надійшов протокол від фіскалів на місцеву жительку, яка через різні інтернет-сторінки продавала вживані дитячі іграшки та шампури. У суді жінка вини не визнала. Пояснила, що ці речі були їй не потрібні, тому спробувала їх продати через інтернет. До неї додому прийшов покупець, придбав іграшку, після чого склав протокол. Суд зауважив, що суттєвою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а й систематичний характер таких дій. У протоколі податківці зафіксували конкретну дату, та не вказали, протягом якого часу жінка здійснювала торгівлю. Адже господарська діяльність обов’язково має тривалий, а не одноразовий характер. І цю справу також закрили.
— Як свідчить судова практика, із порушених податківцями за торгівлю в інтернеті адміністративних проваджень половина закривається через відсутність складу правопорушення, — коментує адвокатка Олеся Гродовська. — Тобто фіскали не можуть довести, що людина систематично продає товари або надає послуги через інтернет з метою отримання прибутку. 40 відсотків справ — це суто технічні рішення, коли матеріали відправляють на доопрацювання, передають на апеляцію або ж коли закінчилися терміни притягнення до відповідальності. І лише 10 відсотків людей отримували реальні штрафи.
— Як визначається, чи підпадає такий продаж під підприємництво?
— Реалізація товарів або послуг через OLX, Instagram, Facebook чи інші онлайн-майданчики сама собою ще не означає, що людина здійснює підприємницьку діяльність, — додає адвокатка Вероніка Данилевич. — Важливе не саме місце продажу, а характер дій продавця. Якщо людина одноразово або час до часу продає власні вживані речі, то це вважається реалізацією особистого майна, а не бізнесом. Інша ситуація, коли продаж має системний характер: особа постійно розміщує оголошення, реалізує однотипні товари, закуповує їх для перепродажу, має велику кількість поштових відправлень, відгуків, оплат, приймає замовлення, рекламує товар або послуги та фактично діє як онлайн-магазин. Тобто, підприємництво визначається не за одним оголошенням чи переказом коштів на картку, а за сукупністю ознак.
— А як податкова шукає порушників у інтернеті?
● В. Данилевич:
— Онлайн-продавців фіскали можуть виявити через аналіз відкритих джерел мережі інтернет: оголошень на OLX та інших маркетплейсах, сторінок у соцмережах, частоту розміщення оголошень, повторюваного асортименту товарів, відгуків покупців, способів комунікації з продавцем та інших публічних ознак систематичної діяльності. Крім того, вони можуть проводити контрольні розрахункові операції: товар замовляється онлайн, оплачується, після чого фіксується факт продажу. Водночас не варто вважати, що податкова автоматично бачить усі банківські перекази кожної фізичної особи. Адже це банківська таємниця, яку може дозволити розкрити лише суд.
— Які листи можуть надійти від податкової продавцям в інтернеті?
● О. Гродовська:
— Продавцям в інтернеті від фіскалів можуть надійти два типи листів. Перший з них — це запити про надання інформації та пояснень з приводу походження коштів, які надходили на рахунок, та прохання надати документи на підтвердження походження коштів, а також пояснити, чи мали ці продажі ознаки систематичної підприємницької діяльності. А ось другий тип — повідомлення про запрошення підписати протокол. Це означає, що людину підозрюють у підприємницькій діяльності без реєстрації. У цьому випадку справа може закінчитися судом і штрафом.
— Чи варто ігнорувати такі запити?
● О. Гродовська:
— Ігнорувати їх не варто. Бо за неподання інформації на письмові запити податкової можна отримати 8647 гривень штрафу (сума однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на поточний 2026 рік). Краще надати відповідь, у якій пояснити походження коштів і характер продажів. Якщо це реалізація власних вживаних речей, то потрібно надати скриншоти оголошень, фото речей.
— Який штраф загрожує тим, кого запідозрили у незаконній онлайн-торгівлі?
● В. Данилевич:
— За здійснення онлайн-торгівлі без державної реєстрації як суб’єкта господарювання особу можуть притягнути до адміністративної відповідальності за статтею 164 КУпАП. Штраф становить від 17 до 34 тисяч гривень із можливою конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини або коштів, отриманих від реалізації. За повторне порушення протягом року (або якщо воно пов’язане з отриманням доходу у великих розмірах) штраф може становити від 34 до 85 тисяч гривень з конфіскацією.
