Навесні в одному з господарств Ізмаїльського району, що на Одещині, люди знайшли двох крихітних звірят: пухнастих і безпорадних. Що сталося з їхньою мамою, невідомо. Спочатку дитинчатами, а це були самички лісового тхора, заопікувалася місцева волонтерка. Невдовзі вона передала сиріток керівниці реабілітаційного центру диких тварин. Вікторія Мойсеєва вже не перший рік опікується покинутими звірятами, лікує їх за потреби, чекає, поки зміцніють, а потім повертає у дику природу.
“Хоч це, на жаль, не завжди можливо, — каже 31-річна Вікторія Мойсеєва. — Дикі тварини, якщо з ними поводитися невідповідно, втрачають необхідні навички, не бояться людини, починають асоціювати її з джерелом їжі. І через це згодом не можуть вижити у звичному середовищі. Для реабілітації хижаків надзвичайно важливо зберегти їхню природну поведінку. Тому з Пепсі та Колою (ці імена тхоренятам дала дівчина, яка їх врятувала) я була дуже обережна. Вони декілька місяців жили в окремому вольєрі, не контактували ні з людьми, ні з хатніми тваринами, активно облаштовували собі схованки та гнізда із сіна, вчилися полювати на здобич (я лише непомітно приносила їм живу їжу й спостерігала за ними за допомогою відеокамери). І лише коли переконалася, що “дівчатка” готові до повернення додому, ми з однодумцями привезли їх у Нижньодністровський національний природний парк.
Я відчинила транспортну клітку, ми з відстані спостерігали за Пепсі та Колою. Вони не поспішали вибігати назовні. Вивчали нові запахи, прислуховувалися до навколишніх звуків. І лише через якийсь час чкурнули в чагарник. Шкода, що в мене не було таких крихітних трекерів, щоб відслідкувати подальше життя цих “дівчаток”. Сподіваюся, у них все буде добре.
До речі, відповідно до природоохоронного законодавства, факт передачі та випуску тварин задокументований, а інформація про цю подію буде внесена до Літопису природи Нижньодністровського національного природного парку”.
“Лісовий тхір — рідкісний вид хижаків української фауни. Він веде переважно нічний спосіб життя, полює на мишей, жаб, дрібних птахів та інших тварин. У природних екосистемах тхір виконує важливу роль природного регулятора чисельності багатьох видів, переважно мишоподібних гризунів, — додає Іван Русєв, доктор біологічних наук, керівник науково-дослідного відділу Національного природного парку “Тузлівські лимани”. — Через втрату звичних місць свого проживання (лісів, степових ділянок, заплав річок), переслідування людиною та скорочення чисельності цей вид потребує особливої охорони. Тому він занесений до Червоної книги. І дуже важливо, що є люди, які опікуються такими тваринами й повертають їх у дику природу. Щоразу це маленька, але дуже важлива перемога”.
