Українці дуже гостро відреагували на інформацію про те, що циркачі, футболісти, медійники і навіть працівники ресторанів матимуть відстрочку від мобілізації. Адже очевидно, що ці категорії аж ніяк не належать до сфери критичної інфраструктури. То за якими критеріями можуть надати бронь і хто приймає такі рішення?
— 27 січня 2023 року Кабмін затвердив постанову №76, якою встановлює порядок бронювання на період мобілізації та воєнного часу, — каже Роман Лихачов, адвокат Української Гельсінської спілки з прав людини. — Норми цієї постанови прописані доволі розмито. Тож бронювати можна кого завгодно, що й відбувається. Якщо нема чітко прописаних критеріїв, це завжди призводить до корупції. Зауважу, що вже є численні кримінальні справи саме у зв’язку з бронюванням, якими займається ДБР.
— Розпорядження про внесення підприємства, установи чи організації до числа об’єктів критичної інфраструктури видає голова облдержадміністрації. Заявку на бронювання може подати керівник компанії, підприємства, обгрунтувавши своє прохання. Приміром, власник ресторану суші наполягає: раз на тиждень його працівники везуть у військову частину 10 кілограмів страв, тому їм потрібна бронь. А працівники цирку чи хору кажуть, що під час своїх виступів роздають безплатні квитки для військовослужбовців та їхніх сімей. І теж наголошують: без нас — ніяк, потрібна бронь, — додає Олександр Золотухін, юрист у питаннях проходження військової служби. — Далі на підставі розпорядження голови ОДА те чи те підприємсто звертається до Мінекономіки щодо бронювання конкретних працівників. І міністерство зазвичай надає таку бронь.
Коли пересічний громадянин чує словосполучення “критична інфраструктура”, то одразу думає про електростанції, оборонні підприємства чи нафтопровід. Тоді як законодавство чітко не визначає, що таке об’єкт критичної інфраструктури. Тому в Україні бронюють від служби, зокрема, працівників цирку, хору чи оперного театру.
Триває посівна кампанія. А проте сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства не можуть забронювати своїх працівників. Це обурює. Бо йдеться про справді критичну інфраструктуру, від роботи якої залежатиме забезпечення населення продуктами харчування.
— То якою мала б бути схема справедливого бронювання?
● Р. Лихачов:
— Найперше — потрібні чіткі критерії бронювання. Приміром, якщо йдеться про перелік послуг, які підприємства надають для ЗСУ, то варто прописати, про які саме послуги йдеться і в якому обсязі. На мою думку, бронюванню мають підлягати насамперед працівники комунальної інфраструктури, медицини й частково — освіти.
І ще одне. Від мобілізації нині бронюють не лише працівників органів влади та самоврядування, але й чоловіків — помічників депутатів. Невже робота чоловіка на цій посаді така унікальна, що його не може замінити жінка?!
