Такі обереги майстрині з Галицинівської громади не лише дарують воїнам, але й продають на ярмарках і онлайн-аукціонах, щоб зібрати гроші на потреби армії.
“У перші дні великої війни наша громада сильно постраждала від окупантів. Через обстріли загинуло 19 осіб, кілька десятків дістали поранення, понад 40 будівель було знищено чи пошкоджено, зокрема й сільську раду в селі Лимани. На щастя, мені вдалось тоді на певний час виїхати у безпечніше місце. Коли ситуація трохи стабілізувалася, повернулася, — розповідає Світлана Афанасова, волонтерка й керівниця гуртка декоративного мистецтва Лиманського будинку культури. — Щоби відвернути тривожні думки, разом із місцевими взялися плести маскувальні сітки, в’язати шкарпетки, килимки, пояси для захисників. Якось я потрапила на майстер-клас, де опанувала виготовлення ляльок-мотанок. Так сподобалося, що вирішили робити їх і дарувати нашим воїнам. Адже це не просто лялька, а старовинний український оберіг, що має глибокий символізм. Нерідко воїни носять таку ляльку під “броником”, чіпляють на рюкзак або підвішують у машині”.
Над ляльками-мотанками працюють шість майстринь-волонтерок. Більшість — пенсіонерки. “З тканиною допомагають небайдужі, щось беремо зі старих запасів на горищі, дещо купуємо самотужки. Он я більшу частину зарплати витрачаю на матеріали, бо по-іншому не можу, — додає співрозмовниця. — Збираємось у будинку культури. Кожна майстриня має свої обов’язки. Хтось “крутить” голови, інші — коси з ниток чи напихають всередину мотанок мішечки із запашними травами — м’ятою, лавандою, любистком. Кожна лялька — наша авторська робота, в інтернеті зразків не шукаємо і нічого не повторюємо. Лише за останній рік виготовили 1500 ляльок-мотанок — маленьких, великих, на каркасній дерев’яній основі і без неї.
Левову частину виробів даруємо військовим. А все, що залишається, продаємо на ярмарках та онлайн-аукціонах. Усі вторговані гроші — для фронту. Не раз купували бійцям машини, павербанки та інші потрібні речі. От нещодавно приїжджали до нас представники однієї з організацій, то придбали виробів на 11 тисяч гривень. Був і такий випадок. Зателефонувала жінка і стривоженим голосом повідомила, що надіслала своєму синові пакунок, де поклала вісім ляльок-оберегів. “Його побратими все розібрали, а Вадимові не вистачило. Терміново потрібні ще”, — благала жінка. За лічені години ми виконали її прохання. Часто бійці надсилають фото з передової з нашими мотанками. Дуже хочемо, щоб вони берегли їх у боях і всі хлопці повернулися додому живими й неушкодженими”.
