Таких грядок томатів, як у Вадима Гавриленка в селі Слобода на Чернігівщині, ще треба пошукати. Особливо вражають кольори плодів — фіолетово-зелені, зелено-білі, червоні, жовтогарячі... 19-річний Вадим — студент Національного університету біоресурсів та природокористування України. Майбутній агроном каже, що мріє розширити свою томатну колекцію до тисячі сортів.
“Коли мав десять років, бабця на моє прохання виділила мені 20 сортів помідорів, 10 сортів солодкого перцю, трохи огірків, моркви, буряків, — розповідає Вадим Гавриленко. — Наприкінці лютого сам висіяв розсаду, доглядав, тоді переніс її на город і дочекався першого врожаю. Отак все й почалося. П’ять років тому переглядав у соцмережі відео на аграрну тематику. Натрапив на цікавий матеріал про сорти томатів. Тоді й вирішив експериментувати. Став спілкуватися з тими, хто їх вирощує, замовляв насіння. Разом із рідними збудували теплиці”.
Нині Вадим Гавриленко на п’яти сотках біля свого будинку вирощує більше 300 сортів томатів. Юнак запевняє: щороку збирає півтори-дві тонни врожаю. Кожен сорт ретельно аналізує й описує.
“Маю ультраранні сорти, які вже наприкінці червня активно плодоносять у відкритому грунті. А також — середні й пізні. З останніх збираю врожай аж до перших приморозків, тобто до середини жовтня, — зауважує співрозмовник. — Який сорт мені найбільше до вподоби? Рожеві томати. Вони дуже смачні, соковиті і великі, один плід може заважити до кілограма. Особливої уваги заслуговують зеленоплідні помідори, котрі мають високу цукристіть і фруктову нотку. Коли вони достигають, то мають салатове забарвлення”.
Майбутній агроном каже: щоб завжди вирощувати гарний урожай томатів, слід дотримувати звичайних вимог агротехніки — вчасно сіяти насіння, висаджувати розсаду, правильно обробляти й підживлювати рослини.
“Не сперечатимуся, що можна виростити врожай без обробок і добрив. І сам не раз так робив. Але його якість та кількість буде гіршою, — зазначає Вадим Гавриленко. — Насіння томатів я висіваю у парник або теплицю в середині квітня. А якщо в лоточки — то наприкінці березня. Роблю рядочок, поливаю гарячою водою і, коли грунт трохи вистигне, розкладаю насінини на відстані 2,5 сантиметра одна від одної. Присипаю земелькою і гарно поливаю теплою водою. У відкритий грунт висаджую розсаду після 20 травня. Обов’язково кладу у ямку трішки попелу й біологічного добрива, наприклад, перегною, та добре поливаю водою. Бажано, щоб між рослинами була відстань 40 сантиметрів, а між рядами — 50 — 60.
Починаю пасинкувати томати вже за вісім-десять днів з моменту садіння і роблю це ще декілька разів за період вегетації. Також під час вегетації вношу під кожен кущ томатів пів літра розчину кальцієвої селітри, окроплюю ним і листя рослин. Це захищає помідори від вершинної гнилі. А ще раджу підживлювати томати добривом із кропиви. Готувати його просто. У відро нарізаю кропиву, заливаю водою так, щоб покрила рослини. Суміш бродитиме, тому час від часу її треба мішати. Через п’ять-сім днів підживка готова. Розбавляю пів літра такого настою у відрі води й поливаю томати. До речі, помідорні кущі обов’язково треба підв’язувати”.
Після збору насіння господар віддає м’якуші томатів сусідам, родичам, знайомим і волонтеркам, котрі готують з них соки та кетчупи для захисників.
“Із 5 березня 2022 року наше село було в окупації. Через обстріли ми сиділи весь час у льоху. Мою теплицю на 30 квадратних метрів росіяни розбили, розсаду знищили, — насамкінець каже Вадим. — Але я все відновив. Після звільнення Слободи написав пост у соцмережі й безплатно надсилав охочим насіння томатів”.
