Позивачка в інтересах малолітньої дитини звернулася до обласного ТЦК та СП із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги синові загиблого військовослужбовця. Однак там їй відмовили у призначенні компенсації, мотивуючи тим, що дитина народилася вже після загибелі бійця. Жінка не погодилася з рішенням і звернулася до суду з позовом.
— Суд першої інстанції та апеляційний суд частково задовольнив її позов, — розказує Роман Лихачов, військовий адвокат, юрист Центру надання підтримки ветеранам. — Але Міноборони України подало касаційну скаргу, вимагаючи скасувати ці рішення. Тобто відмовити матері у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
— I яких висновків дійшов Верховний Суд у цій справі?
— Він зазначив, що сім’ям загиблих військовослужбовців ЗСУ виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 мільйонів гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів. Право на призначення й отримання такої допомоги у зв’язку із загибеллю військовослужбовця мають батьки та утриманці загиблого військовослужбовця; один із подружжя, який не одружився вдруге; діти, які не досягли повноліття.
Також Верховний Суд вказав на те, що одноразова грошова допомога у разі загибелі військовослужбовця має компенсаторний характер. Тобто спрямована на матеріальну підтримку членів сім’ї після втрати годувальника. А тому виключення дитини загиблого військового, зачатої за його життя, але народженої після смерті, з кола осіб, які мають право на отримання допомоги, не відповідає змісту та меті ухваленого закону про допомогу. Тож Верховний Суд залишив касаційну скаргу Міноборони без задоволення. Це дуже важливе рішення. Адже маємо вже багато подібних звернень.
— А чи треба підтверджувати факт батьківства у таких випадках?
— Якщо дитина народжена у шлюбі, то нічого не треба доводити. Коли ж пара не була одружена, то, можливо, потрібно буде провести ДНК-екпертизу. Однак з цим можуть виникнути проблеми, наприклад, якщо неможливо забрати тіло загиблого військовослужбовця з поля бою.
