Частина — очно, інші учасники долучилися онлайн. Особисто до Києва приїхали британський прем’єр Енді Бернем, президенти Євроради Антоніу Кошта і Фінляндії Александер Стубб, президентка Молдови Мая Санду, лідери Литви, Латвії, Швеції та Люксембургу. Президент Франції Еммануель Макрон та канцлер ФРН Фрідріх Мерц підключалися відеозв’язком.
— Я б оцінив це засідання Коаліції охочих передусім як перехід від політичних декларацій до практичної роботи, — каже Богдан Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”. — У підсумку партнери підтвердили нові військові та енергетичні пакети, посилення співпраці з українським оборонно-промисловим комплексом, посилення санкцій проти Росії тощо. Але центральною темою стала протиповітряна і протиракетна оборона. Франція зі свого боку пообіцяла прискорити поставки перехоплювачів. Тож домовитися про політичний пріоритет ППО вдалося. Тепер ключове питання полягає у швидкості поставок.
— Британія погодила передачу нам технології виробництва ракет Storm Shadow, — додає Ігор Петренко, професор кафедри політичних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — Україна зможе робити їх сама. Водночас Лондон підштовхує власну промисловість до участі у проєкті Freyja — дешевшої протиракетної альтернативи американським Patriot.
— Яких ще домовленостей досягнуто?
● Б. Попов:
— Окремо я б звернув увагу на фінансування українського оборонного виробництва. Для нас це одна з найбільш ефективних моделей західної допомоги, яка дає більше одиниць озброєння, швидше виконання і продукт, який уже адаптований до реальної війни. Особливо це стосується FPV, дронів-перехоплювачів, далекобійних безпілотників і наземних роботизованих платформ. Рішення партнерів розширювати кооперацію з українським ОПК має стратегічне значення. Власне кажучи, формується модель, за якої Європа дає фінансовий і технологічний ресурс, а Україна — виробничі потужності та бойовий досвід.
— Еммануель Макрон повідомив, що вже восени відбудуться перші навчання багатонаціональних сил. Наскільки це важливо?
● Б. Попов:
— Великі навчання заплановано на жовтень і листопад. Вони мають перевірити командування, логістику, загальну здатність коаліції реально розгорнути сили після припинення бойових дій в Україні. Основний майданчик готує Польща, а ядром навчань мають стати британські та французькі сили. І це важливий сигнал Москві. Якщо за потенційною мирною домовленістю стоятиме підготовлена багатонаціональна військова структура, ціна повторної агресії для Росії різко зросте.
— Український президент прагне, щоб наступне засідання Коаліції охочих було проведене вже у вересні. Чому?
● Б. Попов:
— Треба якомога швидше закривати дефіцит оборонного фінансування, збирати зимовий пакет ППО, готувати енергетику до нових російських атак, синхронізувати санкційний тиск і паралельно готувати військові навчання. Тому вереснева зустріч потрібна насамперед для контролю виконання того, про що попередньо домовилися.
