Українське товариство охорони птахів щорічно обирає Птаха року, щоб привернути увагу до окремого виду, заохотити людей до спостережень, досліджень і збереження природи. Цьогоріч цим птахом стала лиска звичайна.
— Це невеликий водоплавний птах із родини пастушкових, який гніздиться на всій території нашої країни, окрім високогір’я Карпат, — розповідає Андрій Кийко, зоолог, експерт ГО “Дунайсько-Карпатська програма”. — Тепер ці пернаті у нас зимують, зазвичай на півдні й Закарпатті на тих озерах, ставках, а іноді й річках, які не замерзають і де є вдосталь корму.
Найчастіше лисок можна побачити на відкритих ділянках водойм між очеретом. Вони плавають, шукають їжу, перекрикуються. Цих птахів легко розпізнати. Вони повністю чорні, мають білу пляму на лобі й біло-рожевий дзьоб. Саме через характерну білу “лисину” птах отримав назву лиска. Самців від самиць можна відрізнити хіба що за характерним криком. Перші видають коротке, глухе “тсск”, а другі — скрипуче “к’ю”.
— А чим харчуються лиски?
— Переважно — пагонами й плодами водної рослинності. Тваринна ж їжа (молюски, комахи, личинки, слимаки) в загальному раціоні цих пернатих становить не більше 10%. Взимку лиски можуть рятуватися від голоду й харчовими відходами, які викидають люди.
Загалом ці птахи люблять мілководдя. Для них ідеальні водойми зі стоячою водою, слабкою течією, з густими заростями очерету чи рогоз, що чергуються з відкритими плесами. Там лиски й будують свої гнізда. Цікаво, що ці птахи селяться зграями і за потреби попереджають один одного про небезпеку.
У період гніздування лиски стають справжніми господарями водойм: активно захищають територію, б’ють крилами, здіймають галас і без вагань відганяють конкурентів. А ще лиска може бути “піратом”, відбираючи часом їжу в інших водоплавних.
Із квітня до кінця липня самиця відкладає яйця (зазвичай 5 — 7). Якщо перший виводок гине, то лиски можуть спробувати вивести другий. Ці пернаті — дуже відповідальні батьки. Кладка не залишається без опіки під час інкубаційного періоду. Один з батьків завжди сидить у гнізді.
Пташенята лисок вилуплюються вже покриті густим пухом. Вони дуже самостійні. Щойно обсохнуть, полишають гніздо, і повертаються до нього лише, щоб відпочити. Під наглядом батьків малеча перебуває до восьми тижнів.
— Чим ще особливий цей птах?
— У лиски звичайної, як і загалом у представників родини пастушкових, немає плавальних перетинок на пальцях, але з боків є фестончаті лопаті (потовщення), які працюють, як весла. Завдяки цій особливій формі ніг птахи впевнено почуваються на воді і спритно бігають по суходолу. На плаву вони ритмічно кивають головами, а щоб пірнути, трохи піднімаються над водою. Оперення лисок має певний відсоток жиру, тому відштовхує воду й не промокає.
Лиски зменшують кількість рослин на водоймах. Тобто не допускають, щоб озера та ставки заростали й деградували, відтак там не зникала риба.
Цей вид пернатих не перебуває під загрозою зникнення, лиски доволі добре адаптуються до різних умов життя. Раніше, до війни, на них полювали. І не так заради м’яса, як заради розваги.
