Ще наші пращури казали: “Дощ у травні — буде хліб славний”. Останній місяць весни вже порадував рясними дощами і аграріїв, і селян. Були навіть грози й зливи, перший грім, але без блискавок. Чому так?
“Гроза — це опади у формі граду, що супроводжуються громом і блискавкою. А якщо ми чуємо лише грім, але не бачимо блискавки, — це громовиця або так звана далека гроза, — пояснює Павло Шубер, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії ЛНУ імені Івана Франка. — Блискавки можуть відбуватись як між хмарою і землею, так і між хмарами — високо й горизонтально. Загалом же для формування грози потрібен дуже інтенсивний вертикальний рух повітряних мас. Розвивається це явище переважно в купчасто-дощових хмарах, які формуються у теплу пору року.
Коли йде грозовий фронт, що має інтенсивну турбулентність, відбувається швидке підняття повітряної маси. Тоді висхідний рух тягне краплини вологи до верхніх шарів, йдеться про висоту 6 — 9 кілометрів, там вже мінусова температура, тож краплі швидко замерзають. А що швидше краплини піднімаються, то більші утворюються градини.
Земля має мінусовий заряд, а хмара — плюсовий. Або ще буває: одна хмара з мінусовим зарядом, інша — з плюсовим. От і стається розряджання — блискавка й грім. А на землю випадає град — це стається, коли градини досягають таких великих розмірів і такої ваги, що висхідний рух повітря не може їх втримати”.
