Якщо у 2023 році у світі налічувалося близько 53,6 мільйона випадків безплідності серед жінок віком 35 — 49 років, то вже у 2036 році цей показник може зрости до 80 мільйонів, прогнозують китайські науковці. До такого невтішного висновку вони дійшли, проаналізувавши дані проєкту Global Burden of Disease, який охоплює 204 країни та регіони світу. Дослідники пов’язують небезпечну тенденцію з відкладеним материнством. А яка ситуація в Україні?
— Тенденція до відтермінування материнства простежується і в нашій країні. Жінки воліють спершу здобути освіту, зробити кар’єрні кроки. І в цьому є певний сенс, адже варто міцно, як то кажуть, стояти на ногах, щоб виховувати дитину, — вважає Світлана Аксьонова, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України. — Попри це, Україна наразі на останній позиції серед європейських країн за показником старіння материнства. До прикладу, в Швеції та Ірландії середній вік жінок, які вперше народили дитину, становить 30 років, у нас — 25,5.
Є й інші фактори, які спонукають українок відкладати материнство. Коли у країні відбуваються якісь потрясіння, поширеною реакцією сімей є відтермінування народження дитини на сприятливіший час. Таке ми спостерігали в 1990-х роках, коли в Україні була соціально-економічна криза. А от на початку 2000-х рівень народжуваності зріс. Процес відкладання материнства посилився після вторгнення Росії у 2014 році, потім була епідемія ковіду, повномасштабна війна.
У 2023 році в Україні народилось на 9% менше дітей, ніж у 2022-му (тоді на світ з’явилося 206 тисяч немовлят). У 2024 році цей показник був нижчий на 7,5% проти попереднього року (176 тисяч новонароджених), а торік — на 4,5% (народилося майже 169 тисяч дітей). Україна ввійшла у четвірку країн із надзвичайно низьким показником народжуваності. Припускають, що після завершення війни чимало пар почнуть нарешті реалізовувати свої репродуктивні плани і нас чекає так званий бебі-бум. Проте це під великим сумнівом, адже з віком знижується ймовірність зачаття. Отож доводиться покладатись на репродуктивні технології. Та навіть якщо все вдасться, потрібно мати сили виховати дитину.
— Репродуктивний потенціал жінки чітко визначений природою, — пояснює Олександр Юзько, президент Української асоціації репродуктивної медицини. — В організмі дівчинки кількість фолікулів, які згодом формуватимуть яйцеклітини, закладається ще під час внутрішньоутробного розвитку. У віці від 12 до 18 років відбувається становлення репродуктивної системи, після чого організм готовий до виношування й народження дитини. А надалі (спершу поволі, потім — швидше) кількість фолікулів зменшується. Тож найкращим періодом для реалізації репродуктивних планів є вік від 20 до 25 років (максимум — до 28 років). Тоді найбільше шансів зачати, виносити й народити здорову дитину. Після 35-ти починає працювати механізм “відбраковування” яйцеклітин та ембріонів (мова про ризик викиднів), які можуть мати генетичні вади. А затихання репродуктивної функції починається з 38-річного віку.
— Чому увагу зазвичай акцентують на репродуктивному потенціалі жінок? А як щодо чоловіків?
● О. Юзько:
— Природа подбала про необмежений репродуктивний вік чоловіків, забезпечивши їх можливістю регулярно продукувати величезну кількість сперматозоїдів (сотні мільйонів на мілілітр). Але тривалість життя чоловіків завше була і залишається нижчою. У жіночому організмі основний гормон — прогестерон, який, зокрема, захищає й серцево-судинну систему. Чоловіки не мають такого природного захисту, тому частіше у молодшому віці помирають від інфарктів, інсультів. Додайте той факт, що під час бойових дій чоловіки-військові перебувають у постійному стресі, набувають хвороб, зазнають травм і поранень. Усі ці фактори можуть негативно позначатись на спермогенезі.
Але з віком і в жінок, і в чоловіків підвищується ризик розвитку безплідності. У випадку чоловіків є близько десяти факторів, які можуть призвести до таких наслідків, тоді як для жіночого організму таку небезпеку становить понад 30 факторів. Це пов’язано з тим, що жіноча репродуктивна система набагато складніша, адже розрахована на виношування плода й пологи. Майже у третини пацієнток, які звертаються до репродуктивних клінік, до розвитку неплідності призводять набуті зміни, як-от відсутність овуляції. На це може впливати і стрес, якого жінки зазнають під час війни.
— А як часто і в якому віці українки звертаються до репродуктивної медицини?
● О. Юзько:
— У доковідні часи в нашій країні проводили близько 35 тисяч циклів штучного запліднення. Після початку великої війни відбувся значний спад (близько 23 тисяч). Тоді як у 2024 році цією послугою скористалися 35 тисяч жінок, завдяки чому народилось 12 тисяч дітей. До репродуктивної медицини зазвичай звертаються жінки віком плюс-мінус 35 років. Близько третини з них хоче народити другу дитину, але не вдається завагітніти, а інші до того не мали дітей.
Тому жінкам, які воліють відкладати материнство, репродуктологи радять провести замороження яйцеклітин у віці 28 — 35 років. При тім можна будувати кар’єру, пережити катаклізми, а у сприятливі часи народити здорову дитину. Це можна зробити і в 38, і в 45 років. Зауважу, що держава надає фінансову підтримку військовим, які хочуть заморозити сперму. Якщо після повернення з війни виникнуть проблеми, можна буде реалізувати бажане батьківство.
