Попри дискусії про скасування цього правила, цьогоріч, як і 28 попередніх років поспіль, о 3.00 за київським часом годинники треба буде перевести на одну годину вперед. Так, у наступні дні доведеться швидше вставати й організм ще певний час адаптуватиметься до нових умов. Але що робити...
— Найбільше від цих змін страждають люди похилого віку, ті, у яких хронічні хвороби, як-от серцево-судинні чи порушення кровообігу. А також працівники, яким потрібно чітко дотримуватися графіків роботи, — розповідає кандидат медичних наук Отто Стойко, лікар Київського міського центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України. — Саме переведення стрілок годинника навесні (коли прокидатися доводиться на годину раніше) більш незручне для адаптації, ніж зміна часу восени.
— Що можна зробити, аби адаптаційний період був менш складним?
— Декілька днів перед цим слід лягати спати раніше на 20 — 30 хвилин. Молоді люди, які швидко засинають і мають глибокий сон, швидко призвичаюються до нових умов. А в тих, хто систематично недосипає, виникатимуть проблеми з концентрацією уваги. Спати потрібно 7 — 8 годин, при температурі +18 — +20 градусів. У спальні має бути темно й тихо. В другій половині дня не бажано пити спиртне, міцний чай, каву.
Дехто розповідає, що після кави чи спиртних напоїв добре спить. Можливо, засинається і справді швидко, але цикли сну за цих умов порушуються. Суб’єктивно людина цього не відчуватиме, але на її самопочутті це позначається.
Крім того, наш організм реагує і на тривалість світлового дня. Якість сну в темну пору доби — з 23.00 до 6.00 — буде кращою, ніж якщо спати з 1.00 до 8.00.