“Україна винесе мирну угоду з 20 пунктів на ратифікацію парламенту або проведе всеукраїнський референдум”, — заявив Володимир Зеленський. І водночас зауважив, що не всі сприймають позитивно ідею щодо такого референдуму.
Тим часом Центральна виборча комісія ухвалила постанову про створення автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи “Всеукраїнський референдум” як компоненти Єдиної інформаційно-аналітичної системи “Вибори”. Про що це свідчить? Невже про підготовку до референдуму?
— Згідно з нашою Конституцією, а саме частиною 1 статті 72, всеукраїнський референдум може призначати парламент або президент, — каже колишній заступник голови Центральної виборчої комісії, експерт із конституційного права Центру політико-правових реформ Андрій Магера. — При тім глава держави може призначити референдум лише у випадку, якщо Верховна Рада ухвалить законопроєкт про внесення змін до розділів I (“Загальні засади”), III (“Вибори. Референдум”) або XIII (“Внесення змін до Конституції України”) Конституції України. Інших підстав для призначення всеукраїнського референдуму главою держави Основний Закон не передбачає. Зауважу, що винятково через референдум можуть вирішуватися питання про зміну території України, причому не в бік її зменшення.
Є ще третій варіант, передбачений Конституцією. Це проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, тобто на вимогу громадян. Але за умови, що підписи щодо призначення плебісциту зібрано не менш як у 16 областях України і не менш як по сто тисяч — у кожній з них. Водночас предметом такого референдуму не може бути питання території. Себто на сьогодні немає підстав для проведення всеукраїнського референдуму з тих питань, які озвучує Зеленський.
— Але думаю, що таки буде ухвалено політичне рішення про проведення всеукраїнського референдуму щодо мирної угоди, — додає Олексій Кошель, голова Комітету виборців України. — Причому він може відбутися разом з президентськими виборами.
— А скільки в Україні було референдумів?
● А. Магера:
— Два. Перший провели 1 грудня 1991 року. На нього винесли єдине питання: “Чи підтверджуєте ви Акт проголошення незалежності України?”. І “за” проголосувало 90,32% учасників — абсолютна більшість у всіх регіонах, включно з Кримом та східними областями.
16 квітня 2000 року проводився всеукраїнський референдум із приводу реформи системи державного управління, на який було винесено чотири питання. А саме про: додаткові підстави дострокового припинення повноважень Верховної Ради, створення двопалатного парламенту, скорочення кількості депутатів та обмеження їхньої недоторканності. Усі питання отримали підтримку понад 80% голосів при явці близько 80% громадян. Однак результати цього референдуму так і не були імплементовані. Депутати розглянули законопроєкт про зміни до Конституції, але він не набрав необхідної кількості голосів у залі. Не виключено, що у випадку проведення референдуму про мирну угоду така ситуація повториться.
Зауважу, що навіть якщо референдум повністю відповідає Конституції, обов’язкова явка учасників. Це має бути понад 50% громадян України, які включені у виборчі списки. Для нашої країни цілком ймовірною може бути ситуація, коли в одній області виборці підтримають референдум, а в іншій — ні. І це може бути додатковим поштовхом для внутрішньоукраїнської роз’єднаності.
— Чи створення системи “Всеукраїнський референдум” свідчить про початок підготовки до проведення плебісциту?
● А. Магера:
— Доцільність цієї системи полягає у тому, щоб суспільство знало, які питання і хто хоче ініціювати на референдумі, який стан документів, що подаються для цього, які рішення ухвалює Центральна виборча комісія. Тобто вона потрібна радше для прозорості.
