Уже другий тиждень увага всього світу прикута до історії з нідерландським круїзним лайнером MV Hondius. Більш як місяць він плавав Атлантикою, на борту стався спалах незрозумілої інфекції, яку згодом ідентифікували як хантавірусну. Троє пасажирів від неї померли.
У неділю, 10 травня, MV Hondius пришвартувався в порту Гранаділья на іспанському острові Тенерифе, звідти почалася евакуація пасажирів, громадян понад 20 країн. Людей у захисних костюмах переправляли на берег малими човнами, а потім доправляли урядовими та військовими літаками (їх надали, зокрема, Іспанія, Франція, США, Нідерланди, Австралія) на батьківщину. Наприклад, двох американських пасажирів з ознаками зараження навіть помістили в біоізоляційні капсули. Під час польоту в одного з французьких пасажирів з’явилися симптоми — всіх п’ятьох ізолювали. А Велика Британія висадила екстрений військово-медичний десант на атлантичний острів Тристан-да-Кунья через підозру на хантавірус у місцевого жителя — колишнього пасажира MV Hondius.
Нідерландський евакуаційний літак взяв на борт не лише голландців, а й громадян Індії, Німеччини, Аргентини, Бельгії, Греції, Португалії, Гватемали, Філіппін, Чорногорії й одного — України (ще четверо, члени екіпажу, залишилися на кораблі). Усі евакуйовані певний час перебуватимуть на карантині. У наших співвітчизників, за інформацією МЗС України, симптомів хвороби досі не було.
У цій історії наразі більше запитань, ніж відповідей, а ситуація з кожним днем змінюється. Припускають, що інфекцію на борт могла, не знаючи того, занести пара голландців: 70-річний вчений-орнітолог та його 69-річна дружина. Перед тим вони подорожували Аргентиною, зокрема біля міста Ушуая, де раніше реєстрували спалахи характерної лише для цієї місцевості хантавірусної інфекції. 1 квітня подружжя піднялося на борт лайнера, а вже 11 квітня чоловік помер. Дружина зійшла на берег із тілом чоловіка 24 квітня на острові Святої Єлени та намагалася повернутися додому через Йоганнесбург, однак внаслідок різкого погіршення стану була госпіталізована і теж померла. У жінки лабораторно підтвердили зараження хантавірусом, як і в кількох інших учасників круїзу і згодом — пасажирки літака, яким летіла вдова орнітолога. У всіх, що особливо тривожить медиків, виявлено саме рідкісний штам хантавірусу Андес, який циркулює серед диких гризунів в Аргентині. Його характерна особливість — здатність передаватися не лише від тварин людям (як більшість відомих видів цієї інфекції), а й від людини до людини.
Нині офіційні особи заспокоюють: це не “другий ковід”. Так, генеральний директор ВООЗ Тедрос Гебреїсус поспішив заявити, що оцінює ризик для громадського здоров’я як низький. А директорка ВООЗ з питань боротьби з епідемією та пандемією Марія ван Керхове запевнила, що пасажири та екіпаж проходитимуть активний моніторинг здоров’я протягом шести тижнів.
Але ніхто не може спрогнозувати, наскільки стрімко поширюватиметься ця “локальна інфекція”. І як можна цьому запобігти, адже досі жодна з вакцин проти хантавірусу не пройшла всі етапи досліджень, бо це не вважали пріоритетною проблемою.
Повідомляється, що спочатку на борту круїзного лайнера було приблизно 150 пасажирів, але ще 24 квітня деякі (разом з голландкою) висадилися на острові Святої Єлени. Тепер міжнародні органи охорони здоров’я розшукують їх. Якщо на момент евакуації було зареєстровано вісім пасажирів лайнера з симптомами інфекції, то з кожним днем їхня кількість може зростати.
Що відомо про хантавірусну інфекцію і який розвиток ситуації можливий надалі?
— Хантавірус (або ортохантавірус, відомо понад 30 його видів) переноситься гризунами й від них передається людям, — каже лікарка-епідеміологиня Ольга Чудінова. — Інфікуватися можна, вдихнувши пил з дрібними частинками, які містять збудник. Вони утворюються із сечі, фекалій чи слини інфікованих тварин. Інші можливі шляхи зараження — через забруднені їжу чи воду.
— Геморагічна гарячка з нирковим синдромом, спричинена хантавірусом, — відома хвороба в багатьох країнах, зокрема й в Україні, особливо в північних та північно-східних регіонах. Реєструються спорадичні випадки переважно з доброякісним перебігом, — додає професор Олександр Дуда, доктор медичних наук, завідувач кафедри інфекційних хвороб Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика. — Але, ймовірно, реальна захворюваність значно вища й не враховується офіційною статистикою через те, що лаборат орі ї не дос т ат н ьо забезпечені діагностичними тест-системами. За деякими дослідженнями, до 12 відсотків населення мають антитіла до хантавірусів, тобто кожен десятий раніше контактував з цим збудником.
— Які прояви інфекції й чим вона небезпечна?
● О. Чудінова:
— Усе починається з підвищення температури, кашлю, далі в хворого темніє сеча, з’являється біль у попереку, що свідчить про порушення роботи нирок. Лише своєчасне звернення по медичну допомогу дає змогу вчасно встановити діагноз і розпочати лікування. Ось типові приклади із практики. Мешканець Львівщини прибирав у погребі, підмітав віником, пилюка висіла у повітрі. Через два тижні чоловік занедужав. В іншій ситуації жінка заразилася, з’ївши яблука, що перед тим зберігалися у підвалі. Судячи з усього, там, як і в попередній ситуації, були пацюки. Ці люди, на щастя, одужали. А у важких випадках може дійти до розвитку ниркової недостатності.
● О. Дуда:
— При зараженні хантавірусом можливий також інший важкий варіант розвитку інфекції — хантавірусний кардіопульмональний синдром, для якого характерний розвиток двосторонньої інтерстиціальної пневмонії, дихальної недостатності, респіраторного дистрес-синдрому й гострої серцевої недостатності. Це дуже небезпечний стан.
— А чи існують ліки проти хантавірусної інфекції?
● О. Дуда:
— На жаль, специфічної терапії немає, а ефективність препаратів, що існують, не доведена. Основні методи лікування спрямовані на полегшення симптомів, підтримку роботи органів та запобігання ускладненням.
Тому із хантавірусом слід працювати, як з особливо небезпечним збудником! Зокрема, потрібна ізоляція потенційно інфікованих людей (під контролем санітарних служб, на найдовший час інкубаційного періоду — це 46 днів), лабораторні дослідження, чітка діагностика й лікування важких хворих у відповідному стаціонарі, щоб максимально унеможливити поширення інфекції.
— Наскільки ймовірно, що цей спалах розгориться у пандемію, як у 2020 році сталося з ковідом?
● О. Дуда:
— Прогнози у такій ситуації — справа невдячна. Штам хантавірусу Андес може передаватися від людини людині лише при дуже близьких контактах (наприклад, під час перебування в одному приміщенні тривалий час). Загалом круїзні лайнери як закритий простір — зручне місце для поширення інфекцій. Пригадуєте, один із перших спалахів SARS-CoV-2 теж стався на пасажирському судні. Якщо медичні, епідеміологічні служби спрацюють чітко, то в подальшому поширенню інфекції, як це сталося з ковідом, сподіваюся, вдасться запобігти.
