Чотири золоті, чотири срібні та одну бронзову нагороду привезла наша збірна із Бангкоку, де відбувся турнір.
Тріумфаторами світової першості стали Богдан Мочульський (файтинг, до 62 кілограмів) та Олександра Яковенко (не-ваза но гі, до 52 кілограмів). А Дарія Гончаренко здобула аж два “золота” у ваговій категорії до 52 кілограмів. Їй не було рівних у дисциплінах фул HIF та фул-контакт. Також наша спортсменка виборола срібну медаль у файтингу. Крім неї, віцечемпіонами світу стали Олександра Яковенко (не-ваза гі, до 52 кілограмів), Діана Скрипнюк (фул-контакт, понад 70 кілограмів) та Артем Дворжанський (не-ваза но гі, до 77 кілограмів).
Єдину бронзову медаль до української скарбнички поклав Владислав Чепель, який виступав у ваговій категорії до 85 кілограмів у дисципліні не-ваза но гі.
“Без сумніву, головною героїнею чемпіонату стала Дарія Гончаренко, — каже Анатолій Красножон, головний тренер збірної України з джиу-джитсу. — Ця дівчина спромоглася на максимум. Вона виступала у трьох дисциплінах і в усіх трьох змаганнях потрапила до когорти призерів. Дарія дуже талановита і працьовита. Почала займатися джиу-джитсу в десять років у рідному Кривому Розі. Тепер живе й тренується у Луцьку. І виховує майбутнє покоління — набрала діток у секцію джиу-джитсу”.
Головний тренер збірної вважає виступ команди абсолютно успішним. “Навіть немає до чого придертися, — каже Анатолій Красножон. — Усі відпрацювали бездоганно. Хоч в Україні війна, через яку маємо величезні труднощі. Багато спортсменів виїхали з країни, а це негативно позначилося на наших спарингах. Тривоги та вимкнення світла — великі перешкоди для тренувального процесу. Фінансування менше, аніж було торік. Не всі наші спортсмени мають можливість поїхати на змагання. Чимало представників збірної захищають країну у війську. Богдана Мочульського відпустили, і він переміг. Але деяких хлопців, на жаль, не відпустили на цей чемпіонат”.
Анатолій Красножон зауважує, що українці прагнули в Таїланді втерти носа росіянам. “Їх там було дуже багато. Виступали під нейтральним прапором, а коли перемагали, то на їхню честь не лунав гімн РФ, — провадить далі головний тренер. — Ми мали багато сутичок з представниками ворожої країни, але здебільшого перемагали. Торік росіяни нас провокували, а тепер, видно, мають інструкцію не чіпати нас. Перед поєдинком — руки за спину, поклін і жодних рукостискань. А після бою — жодних спільних фото”.
ДО РЕЧІ
Джиу-джитсу — японське бойове мистецтво, що виникло у XVI столітті серед самураїв. Його назва перекладається як “мистецтво м’якості”. Бій може бути як зі зброєю, так і без неї. Деякі техніки джиу-джитсу були використані як основа для розвитку багатьох сучасних бойових мистецтв та одноборств, як-от дзюдо, айкідо, самбо, бразильське джиу-джитсу та мішані одноборства (MMA). Також воно — складова частина греплінгу та інших видів боротьби на підкорення.
