Віктор Пеньковий брав участь у місії ООН у Ліберії, а повернувшись звідти, вирушив у зону АТО. Після початку повномасштабного вторгнення підполковник авіації ніс службу на Донеччині, здійснивши понад 26 успішних вильотів. Та восени 2022 року під час одного з них життя офіцера обірвалось.
“Віктор народився у селі Човновиця на Вінниччині. Ще з дитинства дав собі обіцянку, що літатиме, — розповідає Світлана Пенькова, дружина Героя. — Адже надзвичайно любив небо. Після школи вступив до Київського інституту ВПС, де здобув спеціальність “технічна експлуатація повітряних суден і авіадвигунів”. А потім навчався заочно в Державній льотній академії України”.
Зі своєю майбутньою дружиною Світланою військовий познайомився напередодні весілля спільних друзів. Віктор провів чарівну дівчину додому. Через три місяці вони одружилися. А через рік у подружжя народився син Максим, ще через десять — донечка Вікторія. Родина мешкала у Вінниці, де Віктор Пеньковий починав свій шлях із старшого техніка розрахунку обслуговування в одній із бригад авіації ЗСУ. З часом він став начальником технічно-експлуатаційної частини. А останні 20 років був бортовим авіаційним техніком-інструктором вертолітної ланки.
“Віктор дуже любив свою роботу, небо було його стихією. Колеги називали чоловіка техніком від Бога, бо він міг відремонтувати все, отримав навіть кваліфікацію “майстер”, — додає дружина. — Із 2012-го по 2015 рік Віктор брав участь у місії ООН у Ліберії, був старшим авіаційним техніком. Коли повернувся, то долучився до захисту країни в зоні АТО в складі однієї з авіаційних бригад Повітряних сил України. Віктор досконало освоїв вертольоти Мі-9 та Мі-8. Він настільки багато часу проводив у небі, що я навіть просила його менше літати (загальний наліт Віктора Пенькового становив 2235 годин. — Авт.). Попри відданість армії, чоловік намагався весь свій вільний час приділяти родині. Коханий був найкращим у світі чоловіком і татом, я дуже вдячна йому за ці 23 роки сімейного щастя”.
Від початку великої війни Віктор Пеньковий разом із побратимами виконували бойові завдання на Донецькому напрямку. Він був бортовим техніком Мі-8. У травні 2022 року біля Троїцького екіпаж гвинтокрила знищив понад 100 окупантів та 30 одиниць техніки ворога! Це дозволило зупинити наступ противника. За відвагу та вірність присязі Віктор Пеньковий тоді отримав орден “За мужність” ІІІ ступеня.
Життя 44-річного офіцера обірвалось на Донеччині 11 листопада 2022 року. Напередодні захисник зателефонував родині й вкотре повторив, як сильно любить їх і що саме вони роблять його незламним.
“Вертоліт Мі-8 окупанти підбили з переносного зенітного ракетного комплексу. Фельдшер, якого викинуло з борта, ще встиг витягнути Віктора та командира екіпажу з вертольота, що загорівся. Однак всі троє воїнів загинули”, — додає дружина.
Віктора Пенькового поховали у рідній Вінниці на Алеї слави та посмертно нагородили орденом “За мужність” ІІ ступеня. Дружина написала й присвятила коханому книгу “Українські колібрі”.
