Коли тест на вагітність показав омріяні дві смужки, Ганна розплакалася від радості. Виносити дитину було нелегко, але донечка народилася здорова. Батьки впевнені: це сталось завдяки лікарям, вірі й молитвам.
Ганна Мороз родом із села Гординя, що на Львівщині. Здобула освіту психолога в університеті внутрішніх справ, пройшла відбір у прикордонну службу, після навчання стала інспекторкою на пункті пропуску Краківець. В інтернеті познайомилась з майбутнім чоловіком — львів’янином Олегом Дякуном, закохані планували сімейне життя. “Після року стосунків я дізналась, що вагітна, тоді й побрались. На весіллі Олега спитали, кого спершу хоче — сина чи доньку, — пригадує Ганна. — Він запевнив: донечку”.
Під час вагітності жінка потерпала від гіпертонії. “Того вечора (я була на 26-му тижні) довелося викликати “швидку” через високий тиск — верхній показник сягав позначки 200, — розповідає Ганна. — У пологовому будинку №1 (нині — Лікарня Святої Анни Першого ТМО міста Львова) намагались нормалізувати мій стан, та почалася кровотеча. Я благала рятувати дитину”. Викликали завідувача пологового відділення Олега Долатказіна. “Ми провели екстрений кесарів розтин, врятували життя жінки, зберегли матку”, — зауважує лікар. Але малюк прожив лише 15 хвилин...
Ганна була у відчаї. Питала, може хтось відмовився від дитинки, вона б усиновила й любила, як рідну. Тоді звернулась за допомогою до отця Олега Губика, настоятеля храму святого Дмитрія у селі Гординя, де з коханим брала шлюб. “Це священник з великої букви, ніколи не відмовить у пораді й молитві. Завдяки його підтримці я вийшла з того важкого стану”, — ділиться жінка. Але шлюб не витримав такого випробування. У 2021 році Ганна подала на розлучення. Далі проходила службу у львівському аеропорту. Там зустріла повномасштабне вторгнення.
Час до часу колишній чоловік телефонував Ганні, аби дізнатись, чи все в неї добре. А торік у грудні прийшов привітати з іменинами. “Відтоді ми знову разом, — з усмішкою каже жінка. — Якось у січні Олег пішов на роботу, а в мене був вихідний. Мене нудило, вирішила зробити тест на вагітність, хоч і не вірила, що це можливо. А коли побачила дві смужки, руки затремтіли, розплакалась від радості”. Упакувала тест і вручила Олегові, коли повернувся з роботи, сказавши: “Маю для тебе подарунок”. Він дуже зрадів. Наступного дня жінка звернулась до своєї лікарки, яка під час обстеження повідомила: “Є серцебиття”.
Зважаючи на втрату первістка, гіпертонічну хворобу й загрозу переривання вагітності, наступні вісім місяців Ганна Мороз була під наглядом лікарів у стаціонарних відділеннях різних лікарень Львова. “Спершу мені підбирали ліки від тиску, аби вони не шкодили плоду, окрім того, проходила чимало обстежень та консультацій, зокрема у столичного професора. Й весь час була на зв’язку з Олегом Долатказіним, адже одразу вирішила: народжуватиму саме в нього, — провадить жінка. — Усі мої рідні й отець Олег невпинно молились за мене й дитинку. А я ще й просила синочка на Небі, щоби допоміг своїй сестричці, адже він наш ангел-охоронець”. Тим часом чоловік Ганни став на захист країни, приєднавшись до лав 38-ї окремої бригади морської піхоти. Попри це, весь час підтримував дружину, запевняв, що все буде добре.
Раптом у жінки стали сильно набрякати ноги й обличчя. “У пацієнтки діагностували прееклампсію — це ускладнення вагітності, при якому порушуються функції нирок, відбуваються небезпечні зміни в усьому організмі, — пояснює Олег Долатказін. — Йдеться про загрозу для життя жінки й дитини”. Лікарі докладали всіх зусиль, аби дитинка довше перебувала в утробі матері. Й раділи кожному тижню: 30-й, 31-й, 32-й…
11 вересня (на 35-му тижні вагітності) фахівці прийняли рішення провести кесарів розтин. “Зробили епідуральну анестезію, — каже Ганна. — Я попросила анестезіолога сфотографувати момент появи на світ донечки. І ось лікар оголосив: “12.25” (час народження) й почав фотографувати. Коли почула дитячий крик, розплакалась від щастя! А щойно побачила малятко, сказала: “Моя Марія”. Хоч ми не розглядали цього імені. Але я впевнена, що це наша вимолена й подарована Богом дитина”.
Із лікарем Олегом Долактазіним.
Марічка народилась із вагою 2100 грамів і зростом 46 сантиметрів. За десятибальною шкалою Апгар (оцінка стану новонароджених) їй поставили 8 — здорова! “Все життя буду вдячна цим лікарям й молитимусь за них”, — запевняє щаслива мати. Вона відразу ж написала коханому: “Вітаю, ти став татом! У нас народилась донечка”.
Дівчинка має гарний апетит, її зріст — вже 48 сантиметрів, вага — майже 3400 грамів. “За кожної нагоди показую чоловікові по відеозв’язку нашу донечку. А він з нетерпінням чекає, коли вдасться приїхати у відпустку й нарешті взяти Марічку на руки”, — каже 36-річна Ганна Мороз.
