Батько юнака, 36-літній Леонід Мельник, загинув на передовій наприкінці квітня минулого року. Напередодні дня народження воїна його син Олександр, десятикласник житомирського ліцею № 7, організував великий збір.
“Мій тато працював у приватному бізнесі. Був завжди веселий, добрий, товариський. Про таких кажуть: віддасть останню сорочку, — розповідає Олександр. — Я був ще малим, коли вони з мамою розлучились. Але батько завжди був присутній у моєму житті. Із березня 2022 року він добровільно став на захист України. А я допомагав йому як міг. Торік, коли тата відправили на Донеччину, зібрав 10 тисяч гривень. За ці гроші купив каву, смаколики, бритви, піну для гоління та інші потрібні речі для нього й побратимів. 28 квітня 2024 року батько загинув у бою. Посмертно його нагородили орденом “За мужність” ІІІ ступеня”.
За словами школяра, він важко переживав втрату. Але розумів, що опускати рук не можна. “У соцмережі я познайомився з дружиною загиблого воїна Катериною Олійник, яка поширювала інформацію про акції на підтримку полонених, безвісти зниклих. Наприкінці листопада минулого року став відвідувати такі заходи в рідному Житомирі, Бердичеві, Києві, — зауважує Олександр Мельник. — Восени 2024-го долучився до збору пам’яті полеглого бійця Олексія Латіфа. Тоді вдалось зібрати майже 9 тисяч гривень. А нещодавно відкрив збір на честь тата. Його побратим із 114-ї бригади ТрО воює на Куп’янському напрямку, потрібні 150 тисяч гривень на дрон і батареї до нього. Цей збір — про вдячність. Про те, що татове ім’я має жити у добрих справах і допомозі тим, хто досі стоїть за майбутнє нашої країни”.
● Нещодавно Олександр Мельник відкрив збір на честь тата.
Юнак признається: хоч тата нема вже на цьому світі, він завжди відчуває його присутність. “Особливо, коли на душі дуже важко. Батько став моїм ангелом-охоронцем. Часто буваю на його могилі, ділюсь своїми переживаннями й успіхами, — каже Олександр. — Невдовзі розпочнеться новий навчальний рік. Вирішив стати стоматологом, тож почну готуватись до вступу у медичний виш. Попри це, кожну вільну хвилину й далі приділятиму акціям та зборам на підтримку наших воїнів”.
