У його колекції — сотні експонатів: від особистих речей захисників до уламків ворожих ракет. Екскурсії 13-річний волонтер проводить за донат для ЗСУ.
Від початку повномасштабного вторгнення хлопець і його дідусь, теж Богдан, виготовляють розпалювачі й трав’яні збори для захисників. “Я дізнався, що військові потребують окопних свічок, і розголосив це. Люди приносили залишки свічок, парафін, віск — так і почали працювати. Онук завжди допомагав, згодом разом взялися виготовляти розпалювачі. Загалом передали на фронт уже тисячі окопних свічок і не зупиняємося, — розповідає 69-річний Богдан Калинів. — Також заготовляємо різнотрав’я і відправляємо військовим карпатський чай. А ще я готую спеціальний сироп проти застуди й кашлю — захисники постійно просять ще”.

Ідея створити виставку виникла у школяра два роки тому — усе почалося з шеврона, який Богданові передав боєць 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.
“Згодом онукові передали ще один шеврон — і він так захопився, що вирішив зібрати колекцію. Богдан у нас росте патріотом, — каже дідусь. — Відтоді військових, з якими співпрацювали (передавали їм власноруч зроблені окопні свічки, розпалювачі тощо), просили щось невелике передати на пам’ять. І вони стали надсилати різні речі з фронту. Їх назбиралося так багато, що вдома вже не було куди складати. І тоді я домовився, щоб у народному домі нам виділили місце для виставки”.
Своє рішення школяр пояснює так: “Я бачив, як мої однолітки збирають донати співом, зокрема на вулиці або під час благодійних заходів, і подумав, що теж можу організувати виставку, проводити екскурсії й таким чином допомагати нашим воїнам. Сім’я мене підтримала”.
Нині у колекції — близько 600 експонатів. “Я веду спеціальний каталог, де записую дані про кожен предмет — коли і ким передано, звідки, — пояснює Богданко. — Для мене всі речі дуже цінні — кожен уламок, кожен шеврон має свою історію”.

У колекції є 36 прапорів, зокрема з підписом ексголовнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, Третьої штурмової бригади, Сил спеціальних операцій (ССО), Української добровольчої армії (УДА). А також — нарукавні емблеми з підписами бійців, уламки ракет “Іскандер”, частини ворожих дронів — “Ланцета” й “Гербери”.
“На виставці можна побачити уламок російської керованої авіаційної бомби вагою 234 кілограми, який мені передали воїни з Харківщини. Це найважчий екземпляр, — мовить школяр. — Серед експонатів — і кристал солі з Соледару, і артефакти з Курщини — поштова скринька, печатка бібліотеки, таблички поштових відділень, рублі, газети. Нещодавно колекцію поповнила частина дрона “Молнія” — ворожого ударного БпЛА літакового типу. Також є годинник російського майора і ніж”.
Виставку вже відвідало близько тисячі осіб. Не раз приїжджали й самі військовослужбовці. “Передусім Богдан хотів нагадати, що війна не десь там далеко, а тут, зовсім близько. Люди мають бачити це залізо, яке приносить біду, нищить нашу землю і калічить українців, — зауважує Богдан Калинів. — Ще одна мета виставки — донати на ЗСУ. За два роки онук зібрав близько 40 тисяч гривень. Він просто горить своєю справою і може проводити екскурсії по дві-три години поспіль”.

А ще школяр захоплюється співом. Перед кожною екскурсією виконує якусь з пісень, більшість із них — про війну.
“Понад усе на світі мрію, щоб наші захисники живі-здорові повернулися до своїх домівок, до своїх родин і могли знову жити під мирним небом. А щоб це швидше сталося, підтримувати їх має кожен”, — переконаний юний волонтер.