У десятирічного Олександра із села Добряни, що на Львівщині, розвинулась гарячка. Після жарознижувальних препаратів температура впала з 39,6 до 35,2 градуса. Водночас хлопчика почав турбувати сильний біль голови, він став збудженим. Виявилось, що причина таких симптомів — бактеріальний менінгіт. Дитину госпіталізували. Але на другий день батьки помітили, що син перестав чути...
— Менінгіт — це запальне захворювання оболонок головного мозку. Однією з причин розвитку недуги може бути менінгококова інфекція, яка передається повітряно-крапельним шляхом. До слова, недавно у Великій Британії стався спалах менінгіту, декілька хворих померло. Окрім того, менінгіт може розвинутись вторинно, внаслідок ускладнення синуситів, гаймориту чи отиту. Таке стається, якщо на фоні недуги, спричиненої вірусом, і послаблення імунітету активізовуються бактерії, що потрапляють в оболонки головного мозку. Розвивається гарячка, сильний біль голови, нудота, блювання, запаморочення, втрата свідомості, можуть виникати судоми. Менінгіт — вкрай небезпечна хвороба, адже становить загрозу для життя, — зауважує Федір Юрочко, керівник Клініки дитячої отоларингології Львівської лікарні “Охматдит”. — У приблизно 10 відсотків хворих на бактеріальний менінгіт дітей настає ураження слуху.
Якщо інфекція з мозкових оболонок потрапляє у внутрішнє вухо, де починається слуховий нерв, то розвивається запалення, яке може призвести до недочування або повної глухоти. Частина внутрішнього вуха (завитка) за формою нагадує мушлю равлика. І якщо порожнина завитки заросте кісткою, а це може відбутися за умов невчасної діагностики й лікування, то відновити слух не вдасться жодними методами — не допоможе ані слуховий апарат, ані імплант.
Десятирічний Олександр під час лікування менінгіту раптом перестав реагувати на звуки. За результатами діагностики виявили, що хлопчик втратив слух на два вуха, іншими словами — розвинулась повна глухота.
— Відновити слух за таких обставин можливо?
— На щастя, так. Завдяки кохлеарному імпланту — це високотехнологічний медичний пристрій, який перетворює звуки на електричні сигнали, що стимулюють слуховий нерв. Імплант складається з двох частин — внутрішньої і зовнішньої, вони кріпляться між собою за допомогою магніта. Так от. Спершу під час оперативного втручання під хірургічним мікроскопом ми вводимо у завитку електрод внутрішньої частини імпланта — він дуже тоненький, тож задля цього використовуємо бори діаметром навіть пів міліметра. Це дуже скрупульозна, ювелірна робота, операція може тривати від трьох до п’яти годин. А через місяць після того приєднуємо зовнішню частину імпланта.
У грудні минулого року до нас потрапив 4-річний хлопчик, у якого на фоні гаймориту розвинувся менінгіт, що призвів до глухоти на одне вухо й суттєвого недочування на інше. Після встановлення кохлеарного імпланта він знову добре чує.
Встановлюємо такі імпланти й діткам, які від народження мають проблеми зі слухом. За статистикою, подібне стається в одному випадку з-поміж тисячі. Опісля у них добре розвивається слух і мовлення, діти розмовляють, танцюють, співають, навчаються у школі. До речі, встановлення таких імплантів дітям до 18 років фінансується державою.
