У 2017 році нікопольчанці Оксані Мойсеєнко діагностували онкологічну хворобу — нейроендокринну пухлину печінки. Відтоді проходила лікування, їй видалили більшу частину органа. Після повномасштабного вторгнення жінка переїхала до Івано-Франківська. Торік у її печінці виявили метастази.
— Причини появи нейроендокринних пухлин печінки — невідомі. Вони ростуть повільно, при тім часто в пацієнтів з’являються неспецифічні для хвороб печінки скарги. Приміром, починає діймати тиск, біль чи важкість у правому підребер’ї, може з’являтись відчуття гіркоти в роті. Ці симптоми характерні для інших хвороб, як-от холангіт чи холецистит. Залежно від локалізації пухлини може розвинутись і жовтяниця, — пояснює Святослав Балака, доктор медичних наук, інтервенційний радіолог Лікарні святого Пантелеймона (Перше ТМО Львова). — Печінка складається з восьми сегментів. Оксані Мойсеєнко київські фахівці видалили більшу частину органа, залишилось лише два сегменти (другий і третій), у яких теж видаляли частини пухлини. Потім їй провели трансартеріальну хіміоемболізацію — артерії пухлини забили спеціальними емболами, які закривають судини й викликають їхнє кисневе голодування (гіпоксію). А ще при цьому відбувається виділення у пухлину хіміотерапевтичного препарату.
Згодом хвора звернулась до нас. Минулого року в її печінці виявили чотири метастази, вони локалізовувались у складнодоступних ділянках, де неможливо проводити хірургічне лікування. Щоб знищити їх, ми провели абляцію — завели електроди в ділянку метастазів і випалили їх зсередини. А з часом виявили ще три метастази, тож недавно провели абляцію, застосувавши при цьому штучний інтелект.
— Розкажіть, будь ласка, конкретніше.
— Під час проведення абляції ми завантажили в систему навігації зі штучним інтелектом дані з КТ (проведене із застосуванням контрастної речовини) і МРТ. Тоді система поєднала дві “картинки” й відмітила, де є осередки метастазів, і провела траєкторію — куди треба заводити електроди, щоб не пошкодити судини й спалити метастази максимально безпечно та ефективно. За допомогою спеціальної механізованої руки, яка затискає голку, завели її по зазначеній системою траєкторії у потрібну ділянку печінки й випалили три метастази.
Потім ми знову провели КТ з контрастом, система наклала “картинку” до і після абляції й визначила, чи повністю було спалено метастази. В одному випадку провели абляцію повторно. Не розрізаючи живіт хворої і не відрізаючи частину печінки, точково знищили уражену ділянку органа. Вже через дві години 45-річна пацієнтка почала ходити, їсти й пити, а наступного ранку повернулась додому. Зауважу, що печінка має регенераційну здатність, тож згодом відновиться в об’ємі цих двох сегментів.
Перевага застосування штучного інтелекту під час таких операції полягає у надзвичайній точності, яку не може забезпечити людське око. Якщо раніше деякі метастази залишались непомітними або технічно недоступними для проведення оперативних втручань, тепер можна їх побачити й точно влучити в центр ураження (відхилення становить від десятків часток міліметра до одного-трьох міліметрів). А тоді ще й переконатись, що пухлинну тканину було повністю знищено.
