Щороку до міста Фатіма прибуває приблизно 5 мільйонів паломників. Особливо багато їх у травні, бо саме цього місяця відбулося перше об’явлення Богоматері. Всього Діва Марія з’являлася дітям шість разів кожного 13 числа аж до жовтня. Довідаємося докладніше про пророцтва, які вона передала, як тлумачать їх здійснення і до чого тут Росія?
Згідно з переказами, поселення у центрі Португалії було названо на честь принцеси Фатіми, доньки місцевого правителя маврів, яку в 1158 році викрав християнський лицар Гонсало Ермігес і привіз сюди. Перебуваючи в полоні, принцеса закохалася у лицаря, зреклася ісламу та охрестилася. На початку ХХ століття Фатіма входила до агломерації міста Лейрія, громада налічувала до двох тисяч осіб.
Троє пастушків
Довкола поселення була кам’яниста місцевість з бідною рослинністю, де пасли овець троє дітей: 10-річна Люсія Сантуш та її кузени — дев’ятирічний Франциско й семирічна Жасінта Марто (брат та сестра).
13 травня 1917 року близько полудня діти побачили у гілках дуба Діву в білому, що розкрила долоні, звідки лилося світло. “Моліться на вервиці щодня, щоб досягти миру та кінця війни”, — сказала вона дітям і попросила приходити на це місце 13 числа кожного місяця. Ще Люсія чула, як Марія просила її навчитись читати й писати.
Скульптурна композиція на місці об’явлення Богородиці трьом маленьким пастухам.
13 червня із дітьми прийшло ще приблизно 50 осіб, які бачили світло й чули дивні звуки, але не розуміли слів. Чутки про диво розповсюдилися цілим Піренейським півостровом, і 13 липня сюди прибуло вже дві тисячі осіб. Цього дня Богородиця відкрила дітям Три таємниці (або Три пророцтва), які заборонила розказувати. А через три місяці, 13 жовтня, біля дерева було вже 70 тисяч паломників, що стали свідками так званого танцю сонця, різнокольорові промені якого забарвили скелі, дерева, хмари, землю та людей.
Під час об’явлень Мати Божа також пообіцяла, що скоро забере із собою Франциска й Жасінту до Неба. Так невдовзі й сталося: уся родина Марто, окрім батька, захворіла на грип іспанку, Франциско помер вдома 4 квітня 1919 року, його сестру намагалися врятувати в лікарні в Лісабоні, де зробили операцію, але це не допомогло, й вона померла 20 лютого 1920 року. Відтак Люсія залишилася єдиною свідкою, яка чула Три пророцтва Богоматері. До речі, мама дівчинки не вірила доньці, вважаючи, що та вигадала цю історію заради уваги й бажання вчитися у школі.
Черниця Люсія
Опісля дівчинкою заопікувався єпископ Лейрії, у 1921 році вона стала ученицею школи сестер святої Доротеї у Віларі в передмісті Порту. 3 жовтня 1928-го склала свої перші монаші обітниці, а 3 жовтня 1934 року — довічні, отримавши чернече ім’я сестра Марія від Страждань. Під час громадянської війни в Іспанії Люсія оселилася у Віла-нова-ді-Гая неподалік Порту. У цей час вона відвідала місця об’явлень Діви Марії.
Усі роки сестра Люсія продовжувала зберігати Фатімську таємницю, поки в 1927 році не отримала наказу від свого сповідника письмово розповісти про те, що довірила їй Богородиця. Дівчина не знала, як вчинити, бо у кожному із двох випадків вона б порушувала обітницю: або перед Дівою Марією, або перед своїм сповідником, тобто Церквою.
17 грудня 1927 року черниця молилася у каплиці сестер Доротіян і питала Ісуса, що їй робити, аж почула голос: “Моя доню, напиши те, про що тебе просять... Стосовно решти Таємниці — продовжуй мовчати”. Ось так у грудні 1935 року з’явився рукопис “I Спогад”, у якому Люсія написала про життя кузини Жасінти, через два роки написала “II Спогад”, де описала своє життя, згадавши об’явлення Богородиці та Ангела, а 31 серпня 1941-го черниця закінчила “III Спогад”, у якому відкрила дві перші частини Фатімської таємниці.
Перша — це видіння пекла. Дослівно Люсія описувала це так: “Здавалось, проміння проникає глибоко в землю, й ми побачили океан вогню... серед пронизливих криків і стогонів болю й розпачу, що жахали й змушували тремтіти від страху. Демони розрізнялися жахливими й огидними формами страшних і невідомих звірів, які були, немов розпечене вугілля”.
Що хотіла повідомити людству Богоматір, показуючи дітям жахи пекла? Чи те, що чекає грішників після смерті? Чи попереджувала про зародження у Росії у 1917 році диявольської ідеології комунізму, в основі якої брехня, жорстокість, ненависть, диктатура, яку ми бачимо й нині?
У другій частині Таємниці Люсія цитувала Богородицю: “Війна скоро закінчиться, але, якщо не перестануть ображати Бога, в царюванні Пія XI почнеться друга війна, набагато гірша”. Це пророцтво тлумачать закінченням Першої світової війни в 1918 році й передбачення Другої, яка почалася 1 вересня 1939 року. Проте є одна неточність: папа Пій ХІ помер 10 лютого 1939 року, а війна почалася пізніше, проте їй передувала анексія Німеччиною Судет ще в 1938 році.
“Коли побачите ніч, освітлену невідомим сяйвом, то знайте, що це великий знак, даний Богом, який буде карати світ за його злочини війною, голодом і переслідуванням Церкви й Святого Отця, — читаємо у другій частині Таємниці. — Щоб запобігти цьому, Я прийду просити про присвячення Росії Моєму Непорочному Серцю й про відновлення Святого Причастя у перші суботи. Якщо послухають моїх прохань, Росія навернеться й настане мир; якщо ні, поширюватиме свої блуди по світу, спричиняючи війни й переслідування Церкви; праведні стануть мучениками, Святіший Отець багато страждатиме, багато націй буде знищено; наприкінці Моє Непорочне Серце восторжествує. Святіший Отець посвятить Мені Росію, що навернеться, і на деякий час світові буде подарований мир”.
Є різні тлумачення цієї Таємниці, здебільшого вони стосуються поширення антирелігійних та людиноненависницьких ідей комунізму з Росії в інші країни. А розпад Радянського Союзу — це лише короткочасний мир.
Третя частина Таємниці
На початку червня 1943 року, перебуваючи в монастирі сестер Доротіян в місті Туй, Люсія захворіла на плеврит. Хвороба швидко прогресувала, що сильно занепокоїло єпископа Жозе да Сільву, адже в разі смерті очевидиці, третя частина Таємниці була б назавжди втрачена, а розголошувати її вона не хотіла. Канонік Гамбала де Олівейра, радник та товариш єпископа, запропонував попросити сестру записати інформацію, помістити в конверт та запечатати. Коли прийде час, відкрити й оприлюднити.
9 січня 1944 року сестра Люсія поклала в конверт текст останньої частини Фатімської таємниці, запечатала його та адресувала єпископу Лейрії. За заявами Люсії, зміст Таємниці не можна було опубліковувати до її смерті або до 1960 року, залежно від того, що настане раніше.
Далі конверт передали у Ватикан, і 16 квітня 1957-го поклали на стіл Папи Пія XII у скриньці з написом “Секрети Святої Палати”. 9 жовтня 1958 року Папа Пій XII помер, його наступником 28 жовтня 1958-го став Іван XXIII, який прочитав пророцтва, але вирішив не оприлюднювати. Так само вчинили понтифіки Павло IV та Іван Павло I, лише через 83 роки після об’явлення, під час правління Івана Павла II, Церква зняла заборону на публікацію останнього пророцтва, опублікувавши 26 червня 2000 року тексти всіх трьох частин Фатімської таємниці.
У третій частині Таємниці Люсія описує: “Цієї миті ми побачили в неосяжному світлі, яким є Бог, єпископа у білому вбранні... Складалося враження, що це Святіший Отець. Багато єпископів, священників, ченців і черниць піднімалися на вершину гори, де стояв великий хрест із неотесаних балок... Святіший Отець, перш ніж дістатися туди, минув велике місто, що було на половину зруйнованим. Він ішов невпевненим кроком, змучений болем і стражданням і молився за душі померлих людей, котрі лежали на його дорозі. Дійшовши до вершини гори, Святіший Отець став навколішки біля підніжжя Хреста. Тут Його вбили солдати, влучивши в нього декілька разів із вогнепальної зброї та луків”.
Кардинал Анджело Содано зазначив, що третя частина Таємниці була про переслідування християн у XX столітті, яке завершилося невдалим замахом на Папу Івана Павла II, який стався саме 13 травня 1981 року, рівно через 64 роки від першого об’явлення.
Прожила черниця майже 98 років, померла 13 лютого 2005 року в монастирі святої Терези. 13 лютого 2017-го сестра Люсія отримала титул Слуга Божа, а 22 червня 2023 року — титул Преподобна.
Важко тлумачити нині оповіді, які почула 10-річна неписьменна дівчинка, особливо ті, що стосуються Росії, ще з огляду на те, що Ватикан не визнав її країною-агресором під час війни проти України. Можливо, тому у 2000 році кардинал Йозеф Ратцінгер (згодом Папа Бенедикт XVI) опублікував такий коментар: “Уважне прочитання тексту “Третьої таємниці” Фатіми, ймовірно, розчарує чи здивує після всіх спекуляцій навколо неї. Жодна велика таємниця не розкривається, так само, як і не відкривається майбутнє”.
Настя ГОРЛИЦЯ
