Багато з них вважають: для того, аби працевлаштуватися, документ про здобуття освіти не знадобиться. Юристи підтверджують, що диплом потрібен не для кожної роботи. Однак є випадки, коли освіта або професійна кваліфікація обов’язкові.
— Стаття 24 Кодексу законів про працю України передбачає подання документа про освіту, спеціальність та кваліфікацію для працевлаштування лише у випадках, передбачених законодавством, — пояснює Наталія Черевко, членкиня Центру трудового права та соціального забезпечення Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України. — Отже, наявність диплома про освіту не є загальною умовою для укладення трудового договору. Тому людина, яка не завершила навчання в університеті, в багатьох випадках може офіційно працевлаштуватися. До прикладу, у сфері продажів, обслуговування клієнтів, на робітничих спеціальностях (водій, кухар, швачка, будівельник — за наявності відповідного підтвердження кваліфікації). А також — у сфері дизайну, маркетингу, копірайтингу, де роботодавці дедалі частіше оцінюють портфоліо й практичні навички. Або ж на посадах, де кваліфікаційні вимоги працедавець встановлює самостійно (для приватного бізнесу).
— А коли документ про здобуття освіти або професійної кваліфікації обов’язковий?
— Професії, для яких освіта обов’язкова — ті, де така вимога випливає із галузевих законів: наприклад, “Про вищу освіту”, “Про освіту”, “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, “Про охорону праці” і так далі. Насамперед це — лікарі та фармацевти, вчителі та вихователі, адвокати та судді, працівники на державній службі та деякі посади в органах влади, пілоти, капітани суден, машиністи та інші професії, пов’язані з безпекою людей, небезпечними виробництвами тощо.
Стаття 22 Кодексу законів про працю забороняє необгрунтовану відмову у прийнятті на роботу. Водночас працедавець має право оцінювати професійні здібності кандидата та встановлювати вимоги, пов’язані з характером роботи, що не суперечать законодавству. Якщо для конкретної посади закон не вимагає певного рівня освіти, сама собою відсутність диплома не означає, що людина не може бути прийнята на роботу. Водночас це і не означає, що роботодавець зобов’язаний прийняти саме цього кандидата — він може обрати іншого претендента, якщо таке рішення грунтується на законних та об’єктивних критеріях. На вимогу кандидата роботодавець зобов’язаний письмово повідомити причину відмови.
— А чи можна отримати документ про підтвердження професії, якщо людина опанувала її самостійно?
— Закон “Про професійний розвиток працівника” передбачає механізм підтвердження кваліфікації, здобутої неформальним шляхом. У такому разі особа має звернутись до територіального органу Державної служби зайнятості й подати пакет документів (паспорт, документи, що підтверджують досвід роботи за професією та документ про освіту за наявності). Після проходження оцінювання теоретичних знань і практичних навичок особі, яка підтвердила достатній рівень кваліфікації, видають офіційний сертифікат оцінювання результатів неформального професійного навчання. Така послуга безоплатна. Зазначена процедура стосується саме робітничих професій, як-от електрозварник ручного зварювання, слюсар-ремонтник, кухар, кондитер, перукар, маляр, штукатур, муляр, токар.
