Ця комета була відкрита 3 березня 2024 року польським астрономом Кацпером В’єжхосем, коли пролітала повз сузір’я Дракона. Майже два роки науковці чекали наближення С/2024 1Е (Wierzchos), яка має дуже ексцентричну орбіту з періодом обертання навколо нашої зірки в мільйони років і, як очікується, зрештою буде викинута із Сонячної системи.
— Спостерігачі у Північній півкулі матимуть можливість побачити комету під час її максимального зближення із Землею 17 лютого, коли вона пройде на відстані трохи більше як 148 мільйонів кілометрів, — каже астроном Володимир Кажанов. — Це приблизно на 2 мільйони кілометрів менше від відстані між Землею та Сонцем. Комету можна буде побачити через великий і потужний бінокль над південно-західним горизонтом після заходу світила. Або через телескоп. У космічних обсерваторій можливість більша.
— Припускається, що ця комета, як і більшість інших, прибула з хмари Оорта. Це наповнена крижаними об’єктами структура, що оточує Сонячну систему, — додає астрофізик Михайло Рябов. — Тепер, коли комета В’єжхося наблизиться, можна буде більш точно визначити її розмір (за попередніми розрахунками, діаметр ядра комети до 10 кілометрів. — Авт.). Тепло від Сонця випаровує крижані речовини з ядра комети, а тому в космос вилітає велика кількість газу та пилу. Заряджені частинки, що виходять від Сонця, забирають цю речовину і так формується характерний хвіст комети (звідси й образна назва — хвостата зірка). Він відбиває більше сонячного світла, тому яскравість комети підвищується.
— Чому для науковців так важливо досліджувати комети?
● М. Рябов:
— Вони — німі свідки формування нашої планетарної системи й водночас найкраще джерело для розуміння її витоків. Існує теорія, що вода (у формі льоду) була принесена на Землю кометами з інших частин Сонячної системи. Є також гіпотеза, що в результаті зіткнення з кометою на земну поверхню потрапили біологічні складники життя з космосу. Тож не виключено, що своїм існуванням ми завдячуємо хвостатим зіркам.
Зауважу, що це тисячоліття уже стало для світової астрономії золотою добою дослідження комет. Із часу прольоту космічного апарата Deep Space1 повз комету 19Р/ Borrelly в 2001 році науковці змогли зблизька дослідити шість об’єктів. Особливою була місія NASA Deep Impact, яка у 2005 році влучила в поверхню комети Темпеля ударним блоком вагою 370 кілограмів. Чимало інформації приніс апарат Європейського космічного агентства Розетта, що впродовж 2014 — 2016 років досліджував комету Чурюмова — Герасименко...
Ці місії виявили, що комети є напрочуд різноманітними світами, які відрізняються формою, геологією та активністю, і серед них не існує двох повністю ідентичних. Та все ж багато їхніх ключових властивостей і надалі залишаються загадкою.
