Жахлива трагедія сколихнула всю країну. У селі Гатне, що на Київщині, автомобіль зіткнувся з електросамокатом, на якому їхали двоє дітей. 10-річний хлопчик загинув, а 8-літній дістав численні травми і перебуває в лікарні.
Лише за дев’ять місяців минулого року в нашій країні зафіксували понад 1100 ДТП з участю електросамокатів. Як наслідок — постраждали 800 осіб.
— Відповідно до закону України №2956-IX, що був ухвалений у 2023 році, електросамокати віднесені до легкого персонального електричного транспорту (зі швидкістю руху до 25 кілометрів за годину), — розповідає Василь Репецький, керівник Центру адвокатського захисту травмованих та родичів загиблих у ДТП “Автопоміч”. — Водночас особа, яка керує таким ТЗ, вважається учасником дорожнього руху (згідно із ЗУ “Про дорожній рух”). Окремих правил для електросамокатів у ПДР немає. Тому застосовується аналогія з велосипедами. Рух дозволений краєм проїжджої частини, а мінімальний вік для кермування електросамокатами — 14 років. Питання руху тротуарами прямо не врегульоване, що створює правову невизначеність.
Зауважу, що парламент планує розглянути зміни до законопроєкту, якими пропонується обмежити рух електросамокатів лише велодоріжками або краєм проїжджої частини, і запровадити новий дорожній знак “Рух електросамокатів заборонено”.
— Ніхто не може пояснити, чому готовий до другого читання законопроєкт, який мав би вирішити всі ці питання, не виноситься на розгляд як першочерговий, — додає Микола Ільчук, експерт кампанії “За безпечні дороги”. — Найважливіше у цьому законопроєкті те, що він вводить у правове поле поняття “користувач легкого персонального електротранспорту”. Щойно у законодавстві з’явиться статус “самокатник”, МВС і Мінрозвитку зможуть врешті вносити відповідні зміни у Правила дорожнього руху. Зокрема, визначати, з якого віку можна керувати електросамокатом, де дозволений рух цим ТЗ, чи потрібні реєстрація, посвідчення водія, шолом тощо. У разі порушення цих правил уже можна буде ставити вимоги до тих, хто керує електросамокатом.
Важлива чіткість, прозорість і зрозумілість законодавчих норм щодо цих транспортних засобів. Можна також надавати ширші повноваження у цій справі органам місцевого самоврядування, як-от можливість обмежувати рух електросамокатами у певних частинах міст.
— Чи зараз можливо притягти до відповідальності таких керманичів?
● М. Ільчук:
— Дуже проблематично, адже їхні права й обов’язки ніде не прописані. Поліція може реагувати, коли вже сталася ДТП.
● В. Репецький:
— У практиці Верховного Суду сформовано підхід, відповідно до якого електросамокати можуть визнаватися джерелом підвищеної небезпеки, що має важливі правові наслідки. За порушення правил користування електросамокатом передбачена адміністративна відповідальність (штрафи), а в разі заподіяння тілесних ушкоджень або смерті — кримінальна (до 3 років обмеження волі й навіть від 3 до 8 років позбавлення волі). Крім того, винна особа зобов’язана компенсувати потерпілому (чи його родині) завдану матеріальну та моральну шкоду.
— А як за кордоном?
● В. Репецький:
— Наприклад, у Польщі передбачено, що електросамокати мають обмеження швидкості до 20 кілометрів за годину. Ними можна рухатися переважно велодоріжками, а неповнолітнім потрібне спеціальне посвідчення. У Німеччині встановлено мінімальний вік для кермування цими транспортними засобами — 14 років.
● М. Ільчук:
— У деяких європейських містах визначені місця, де заборонено їздити на електросамокатах. Зокрема, у центральних частинах. Та в багатьох країнах самокатники сприймаються як поєднання пішохода і велосипедиста. Тому керувати електросамокатом можна на велодоріжках, а в певних випадках — тротуарах. Головне, що в тих країнах є затверджені правила для самокатників, а в Україні — законодавчий хаос.
