Із 20 травня в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) посилюють контроль доступу та захист медичних даних через зростання кількості кібератак на медичну сферу. Водночас є ризик, що ці зміни можуть ускладнити життя пацієнтам.
— На практиці це означає, що кожен користувач системи — лікар, медсестра, адміністратор чи інший уповноважений працівник — працюватиме під власним обліковим записом. Нові вимоги передбачають обов’язкову двофакторну автентифікацію, автоматичне блокування після п’яти неправильних спроб входу, принцип “один користувач — один пристрій” і жорсткіший контроль усіх дій у системі, — пояснює Владислав Смірнов, голова ГО “Експертно-аналітичний центр “Медичний конструктор”, фахівець з планування та розвитку системи охорони здоров’я. — Раніше через нестачу техніки, перевантаженість і банальний брак часу частину технічної рутини в багатьох закладах вирішували напівформально: медсестра могла швидко дооформити направлення, довідку чи допомогти з рецептом, поки лікар вів прийом іншого пацієнта. Тепер цього не буде.
Уже зараз окремі центри первинки попереджають пацієнтів, що з 20 травня спільне користування акаунтами для лікаря і медсестри стане неможливим. А це означає, що отримати направлення “по телефону”, як раніше, буде значно складніше. Доведеться записуватися на прийом заздалегідь.
— Чим ще це обернеться для лікарів і пацієнтів?
— Замість того, щоб спокійно вислухати пацієнта, зібрати анамнез, пояснити план лікування, медик усе частіше займатиметься відкриттям програм, проходженням перевірок, підтвердженням входу, внесенням даних та постійною роботою у цифровій системі.
Для пацієнта головна зміна — менше гнучкості, більше формальностей і довший маршрут до потрібної допомоги. Найбільше нові правила можуть вдарити по літніх людях і мешканцях малих громад, для яких кожен додатковий візит до лікаря — уже проблема. Окремий ризик стосується електронних рецептів для хронічних хворих. Навіть для продовження лікування їм доведеться витрачати більше часу на запис й очікування.
— А чи готові до змін заклади охорони здоров’я?
— Якщо запроваджується правило “один користувач — один пристрій”, а в кабінеті один ПК на двох, стара модель паралельної роботи просто перестає нормально працювати. А це означає або додаткові витрати на техніку й робочі місця, або перебудову всієї логістики прийому, або банальне уповільнення роботи. Держава технічно затягує гайки, але не дає гарантій, що первинка матиме для цього достатньо ресурсу.
У короткій перспективі це все може призвести до ще більшого навантаження на первинку, затримок із плановою діагностикою, конфліктів у реєстратурах і ще більшого виснаження лікарів. Для пацієнтів, які не можуть собі дозволити візит у приватну клініку, усе це виглядатиме однаково: довше, складніше й нервовіше.
— Що можна порадити пацієнтам уже тепер?
— Насамперед — не відкладати все на останній момент. Планові направлення, довідки, контрольні обстеження, продовження хронічної терапії краще узгоджувати завчасно. Якщо йдеться про препарати тривалого прийому, не треба чекати, поки упаковка закінчиться. Якщо заклад не може чітко пояснити нові правила, відмовляє у записі, перенаправляє між кабінетами або не дає зрозумілого алгоритму дій — варто фіксувати звернення і, за потреби, звертатися на гарячу лінію НСЗУ 1677.
Посилення контролю та цифрова прозорість справді потрібні медицині. Але якщо лікарні не встигнуть нормально підготуватися до нових правил, пацієнти можуть отримати не цифрове покращення, а бюрократичний “менінгіт”.
