А у Східній Азії до 90% підлітків мають цю проблему. Зважаючи на таку тенденцію, експерти прогнозують, що до 2050 року половина планети ходитиме в окулярах. Фахівці вже навіть кажуть про “епідемію міопії”. А урядовці розвинених країн шукають шляхи подолання цієї проблеми. До прикладу, влада Тайваню запровадила програму, згідно з якою школярі мають проводити на повітрі, подалі від гаджетів, не менше як дві години на день. І це дало результат — вперше за десятиліття кількість пацієнтів із міопією в цій східноазійській країні почала зменшуватись. А в чому причина такого порушення зору і чи не варто досвід Тайваню запозичити і нам?
— Йдеться про порушення зору, при якому людина добре бачить лише близько розташовані предмети, тоді як віддалені — розпливчасто. Звідси і назва “короткозорість”, — пояснює Тарас Кустрин, кандидат медичних наук, лікар-офтальмолог вищої категорії, завідувач консультативної поліклініки Інституту очних хвороб і тканинної терапії імені В. П. Філатова. — Наприклад, при міопії слабкого ступеня можна бачити на відстані від одного до п’яти метрів, але при тім картинка не є чіткою, такою, якою її бачать ті, у кого немає короткозорості.
Схильність до розвитку хвороби зумовлена генетично. Якщо в когось із рідних є короткозорість, вона може передатися дітям. Таке порушення зору може бути й набутим, що останніми роками й констатують у всьому світі. Основна причина в тому, що діти і підлітки дедалі більше часу проводять з гаджетами (мобільні телефони, комп’ютери, планшети). Шкодять зору і погане освітлення, і малорухливий спосіб життя. Всі ці фактори призводять до додаткового навантаження на очі й можуть спровокувати виникнення чи прогресування міопії.
— Які симптоми цієї хвороби?
— Маленька дитина ближче сідає до телевізора. Щоб побачити іграшку чи інший предмет, ближче підносить їх до очей. Школярі низько схиляються над книжкою та зошитом. Нерідко при тім примружують очі, щоб краще бачити.
Внаслідок зорового перенапруження з’являється швидка втомлюваність, дитину може часто боліти голова. Ще вчора успішний учень раптом поповнює ряди трієчників. Школяр не лінується, він просто погано бачить написане на дошці й починає відставати, відтак погіршуються оцінки. Надворі при короткозорості з’являються труднощі з розпізнаванням об’єктів, наприклад, номера трамваю чи автобуса, що проїжджають повз.
— Чи можна запобігти міопії?
— Важливо стежити за режимом зорового навантаження дитини, за тим, щоб вона якомога менше часу проводила перед екраном, щоб очі регулярно відпочивали, не зазнаючи напруження. Це означає дивитися на предмети на відстані від п’яти метрів. Найкраще — надворі під час прогулянок.
Окрім того, варто дотримуватись рекомендацій щодо так званого екранного часу. Майте на увазі: дітям до двох років взагалі не рекомендовано користуватись гаджетами. У віці від двох до п’яти років можна проводити в такий спосіб не більше години на день, і то з перервами (тобто по пів години двічі на день). Після п’ятирічного віку — не більше двох годин на день (з перервами), не враховуючи шкільних завдань.
Під час навчання для збереження зору важливо дотримувати кількох рекомендацій. Зокрема, правила “20х20” — після кожних 20 хвилин зорового навантаження має бути 20 секунд перерви. Друге важливе правило: “45х15”. Це означає, що після дзвінка на перерву школяр не має братися за телефон, треба дати очам змогу розслабитись і відпочити.
— А якщо вже розвинулася короткозорість, це можна зупинити?
— Один із заходів профілактики прогресування міопії — носіння окулярів чи контактних лінз, це знімає напругу з органів зору. Також можна пройти апаратне лікування, лазерну стимуляцію, фізіотерапевтичні процедури, завдяки чому нерідко вдається зберегти зір навіть без потреби використання окулярів.
Якщо ж не контролювати зір пацієнтів з міопією, то в дорослому віці це загрожує важкими ускладненнями. Приміром, катарактою (може призвести до вираженого погіршення зору), глаукомою (загрожує розвитком абсолютної сліпоти), відшаруванням сітківки (ризик повної втрати зору). А такі ускладнення вже потребують хірургічного втручання, аби пацієнт і надалі міг бачити.
До речі, згідно з прогнозами, у 2050 році 50% населення планети потерпатиме від короткозорості, з них 10% матиме високий ступінь міопії. Тому важливо не допускати прогресування хвороби.