Мешканцеві Івано-Франківська на месенджер надійшло повідомлення від мережі магазинів про “персональну велику знижку на дитячі памперси”. Коли ж він підійшов з товаром до каси, то з’ясувалося, що ціна його значно більша від заявленої в рекламі. Покупець звернувся зі скаргою до управління захисту прав споживачів територіального підрозділу Держпродспоживслужби. Після перевірки власників торговельного закладу оштрафували на 4059 гривень за недостовірну рекламу.
— Недобросовісну рекламу можна умовно розділити на кілька категорій, — пояснює Валентина Сенчук, завідувачка сектору контролю за рекламою територіального підрозділу Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області. — Зокрема, у хибній рекламі інформація є суттєво неправдивою щодо характеристик певного товару та його вартості. Шахрайська реклама неоднозначно трактує інформацію, що міститься в ній. Неповна — вводить в оману, пропускаючи важливі деталі для споживача. Перебільшена реклама хвалить продукти чи товари такими фразами, як “найкращий”, “найдешевший”, “найздоровіший”, “єдиний” тощо. Іноді, щоб ввести в оману споживачів, рекламодавці випускають наклейки, листівки, які формою або кольорами подібні до логотипів відомих фірм та брендів. Не може вважатися правдивою і реклама, що має певну приховану інформацію.
У випадку з памперсами інформація про знижки мала б бути достовірною, чіткою та обов’язково містити відомості про розмір знижки чи умови акції, період її дії — дату початку та закінчення зниження ціни товару.
— Як діяти споживачеві, коли він став жертвою оманливої реклами?
— Насамперед треба покликати адміністратора чи старшого менеджера торговельного закладу і пояснити суть проблеми. Бо на практиці буває, що продавці не зовсім коректно поводяться або ж просто не мають інформації щодо акційних знижок. Якщо ситуація не вирішиться, можна зателефонувати на “гарячу лінію” торговельної мережі (номер телефону обов’язково повинен бути зазначений у “Куточку споживача”) або ж відправити письмову скаргу на ім’я власника магазину. Коли й це не допоможе, потрібно звернутися до управління захисту прав споживачів Держпродспоживслужби, фахівці якого за результатами розгляду скарги притягнуть порушника до відповідальності.
— А яке покарання передбачено за недостовірну рекламу?
— Повну відповідальність за зміст реклами несе фізична чи юридична особа, яка замовила її створення та розповсюдження. З винуватців стягується штраф, який зазвичай становить п’ятикратну вартість виготовлення реклами, та ухвалюється рішення про припинення її розповсюдження. За повторне порушення протягом року штраф стягують у подвійному розмірі.
Якщо рекламодавець не надає інформації щодо вартості виготовлення реклами, то на нього накладаються одразу дві штрафні санкції: 1700 гривень за неподання такої інформації і до 5100 гривень — за основне порушення, тобто за недобросовісну рекламу. До речі, до відповідальності можна притягти й офіційно зареєстровані інтернет-магазини. А якщо покупцеві завдано моральної шкоди через оманливу рекламу, то для її стягнення варто звертатися до суду.
