Торік на руках у населення було понад 926 мільярдів гривень. Як повідомляє Нацбанк, це на 12,6%, або на 104 мільярди гривень більше, ніж попереднього року. Нині у готівковому обігу перебуває 2,6 мільярда банкнот у сумі близько 917 мільярдів гривень та понад 15 мільярдів монет загальною вартістю 9,3 мільярда гривень. Найбільше на руках купюр номіналом 500 гривень (26% загального обігу), найменше — номіналом 50 гривень (4,6%). Водночас кількість банкнот 200 гривень скоротилася на 17,6%.
— Чим, на вашу думку, зумовлене збільшення обсягу готівки в обігу?
— Причин може бути кілька, — певен експерт з економічних питань Всеволод Степанюк. — З одного боку, бачимо, що після глибокого спаду економічної активності в перші роки війни в Україні почалося певне відновлення економіки: зростають зарплати, соціальні виплати, а отже, активізуються розрахунки у готівці. З другого — економічна нестабільність, зумовлена війною, спонукає громадян частіше тримати гроші “під матрацом”, щоб мати швидкий доступ до них і не залежати від банківських систем. Люди побоюються можливих обмежень на зняття готівки, технічних збоїв тощо. Тим паче в умовах ворожих атак на енергетичну інфраструктуру.
— Якщо порівнювати грошову масу (це готівка, строкові депозити та цінні папери. — Авт.) і обсяг готівки в обігу, то на початок 2022 року таке співвідношення становило 0,3, на початок 2023-го — 0,28, на початок 2024-го — 0,24, на початок 2025-го — 0,239, — зауважує кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — На початок 2026 року грошову масу ще не розраховано, але очікують, що співвідношення готівки буде не більше ніж 0,24. Зростання частки готівки ніяк не пов’язано з війною, а зумовлене загальним збільшенням ВВП та грошової маси.
— Співвідношення готівки щодо ВВП в Україні, справді, останніми роками зменшується, — додає співзасновник Інституту державної ефективності Олександр Бондаренко. — Для розуміння: за останні чотири роки обсяг готівки в обігу був на рівні 10,5% номінального ВВП. Це загальноєвропейський показник. У світі, зокрема у країнах з розвиненою економікою, він сягає 8,5% ВВП. Якби ми мали 12 — 15% готівкових коштів щодо ВВП, це якраз би засвідчувало, що економіка незріла або що в нас дуже високий відсоток тіньового сектору, або що люди не довіряють банкам. Хоч українці насправді мають чимало заощаджень на депозитах, на банківських рахунках, в ОВДП.
— Чим можна пояснити найбільшу популярність 500-гривневої купюри і найменшу — 50-гривневої?
● О. Хмелевський:
— Взнаки дається знецінення гривні. Раніше найбільша частка готівкових розрахунків припадала на купюру 200 гривень, тепер — на 500 гривень. Зі знеціненням гривні зростатиме частка купюри 1000 гривень у готівкових розрахунках.
