У 2023 році на адресу Уповноваженого із захисту державної мови надійшло 3692 звернення громадян про порушення Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Це на 30% більше, аніж у 2022 році.
— Найбільше проблем — у сфері обслуговування споживачів, де про системні порушення мовних прав громадян свідчить майже половина звернень (1822), — каже Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови. — Зокрема, 992 звернення стосувалися відсутності української версії сайтів інтернет-магазинів та інтернет-представництв, 615 скарг — порушень безпосередньо під час обслуговування, а 215 — відсутності інформації про товари та послуги державною мовою.
До прикладу, ми отримали скаргу із відеопідтвердженням від двох пасажирок київського таксі, водій якого відмовився надавати послуги українською мовою. Ми запропонували водію взяти участь у розгляді справи й надати пояснення, але цю пропозицію він проігнорував. Відтак матеріали справи передали до державної виконавчої служби, яка займається стягненням накладеного на водія штрафу в розмірі 3400 гривень.
— А яка ситуація у сфері освіти?
— Торік надійшло 156 звернень щодо порушень законодавства працівниками освітніх закладів. Йдеться як про садочки й школи, так і про вищі навчальні заклади. До прикладу, отримали скаргу про те, що вчителька Дніпровської школи №126 проводила уроки із використанням недержавної мови. Педагогиня так і не вийшла з нами на контакт, аби дати пояснення, тож на неї також було накладено 3400 гривень штрафу.
Крім того, оштрафували трьох доцентів НУ “Одеська політехніка”. До числа порушників потрапили й викладачі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, НТУ “Харківський політехнічний інститут”, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. Нерідко керівництво вишів намагається виправити ситуацію, як це сталось у Дніпровському державному медичному університеті, ректорка якого оперативно створила робочу комісію для з’ясування обставин, а викладачка-порушниця, на яку ми наклали штраф, отримала догану.
— А чи були випадки порушення мовного закону представниками влади?
— Протягом минулого року ми накладали штрафи на заступників міських голів, оголосили попередження депутатам Одеської міськради. Це дуже серйозні прецеденти! Окрім того, фіксували порушення у діяльності харківського міського голови, зокрема, під час інформування містян, проведення публічних заходів, ведення сторінок у соцмережах. Є низка попереджень і накладених штрафів, а також — судові процеси, в яких ми перебуваємо з очільником незламного міста. Це підкріплюється активними діями харків’ян, які скаржаться на мера й вимагають від нього дотримання їхніх мовних прав.
— А в яких містах було зафіксовано найбільше порушень?
— Найбільше скарг щодо порушення законодавства про державну мову надійшло з Києва, Харківської, Одеської, Дніпропетровської областей.
Загалом хочу зазначити: мовна чутливість громадян України до своїх прав значно вища, ніж була в попередні роки. Українці активно звертаються зі скаргами на мовні порушення до нас, Нацполіції, Держпродспоживслужби, на гарячу лінію Кабміну. Це безпрецедентна практика самозахисту! Бо мовний фронт — це про нашу гідність та ще одну лінію оборони. Адже, як зазначено в рішенні Конституційного Суду, будь-яка загроза державній мові дорівнює загрозі національній безпеці.
