Більшість працевлаштованих людей (68%) не бояться, що ШІ може замінити їх у професійній діяльності. Як свідчить опитування дослідницької компанії Rating Group, такі побоювання переважно властиві тим, хто тимчасово не працює. Загалом Україна входить до десятки європейських держав, де спокійно сприймають стрімкий розвиток штучного інтелекту та не вважають масове витіснення людей з ринку праці ШІ найближчою загрозою.
— Штучний інтелект уже доволі давно вийшов за межі “теми для спеціалістів”, — коментує результати опитування Гліб Кузьменко, керівник відділу комунікацій та експерт із досліджень Rating Group. — ШІ — тема, яка турбує значну частину суспільства. Нині близько третини (30%) працевлаштованих громадян непокоїться, що ШІ може замінити їхню роботу у професійному контексті. А серед тих, хто тимчасово не працює, таких ще більше — 40%. Загалом очікувано, що адаптація до світу, де частково роботу людини може замінити ШІ, буде дедалі нагальнішою темою. Зауважу, що наймані працівники загалом частіше переймаються можливою втратою роботи, ніж самозайняті (32% проти 19%).
— Хвилювання людей через те, що штучний інтелект може “забрати” їхні робочі місця, небезпідставні, — додає кандидатка філософських наук, доцентка, магістерка психології Антоніна Євтодюк. — Адже робота в низці професій вимагає використання статистичних інструментів, аналізу даних тощо. Такі завдання може виконувати ШІ. І роботодавцям вигідно використовувати його, щоб зекономити на виплатах працівникам. Але штучний інтелект може помилятися, зрештою, як і людина. І це варто брати до уваги.
Ми живемо в сучасному технологічному світі, і він уже не зміниться. Водночас нікуди не зникають такі людські риси, як добро, милосердя, підтримка. Штучний інтелект не замінить священника в церкві, няню в дитсадку чи вчительку молодших класів. Праця людини часто потребує творчості та емоцій. Дивіться, нині без проблем можна створити пісню за допомогою ШІ. Але хороші композитори, як і хороші поети, одразу помічають пласкість тих творів. Пісні, створені ШІ, можуть бути технічно довершеними, з правильними римами, але без глибини. ШІ — це насамперед код: він працює зі змістом, та не створює сенсів.
Не дивно, що самозайняті працівники менше хвилюються через можливу втрату роботи. Адже людина, яка самостійно створила собі сферу діяльності, відповідає за її рентабельність і власний дохід, може використовувати штучний інтелект на свою користь.
— Чим можна пояснити, що більшість українців все-таки не надто переживають, що можуть втратити роботу через ШI?
● Г. Кузьменко:
— За сприйняттям сценарію ШІ як замінника людини на роботі ми опинилися в одному “клубі” з країнами Північної Європи, Балтії та кількома державами Центральної, Західної й Південної Європи (Німеччина, Нідерланди, Швейцарія, Хорватія). Це країни з доволі різною професійною культурою та особливостями технічно-економічного розвитку. Щоб мати розуміння такого стану справ, треба проводити додаткові дослідження. Якщо ж говорити суто про нас, українців, то ми звикли бути гнучкими. В умовах повномасштабної війни у нас і вибору іншого немає, як бути ще більш адаптивними.
