Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) видало нову ліцензію, яка дозволяє здійснювати операції з постачання та продажу російської нафти і нафтопродуктів, завантажених на судна станом на 17 квітня цього року.
Міністр енергетики Кріс Райт назвав “прагматичним” рішення послабити санкції проти російської нафти ще на місяць. Раніше США частково знімали обмеження проти російської нафти 13 березня. Цей режим мав завершитися через 30 днів після запровадження.
Представники Демократичної партії США у Конгресі назвали рішення Мінфіну про продовження послаблення санкцій щодо РФ “ганебним”. “Путін став одним із найбільших бенефіціарів війни президента Трампа проти Ірану, оскільки доходи Росії від нафти у березні майже подвоїлися. Досить — це вже досить”, — йдеться у заяві демократів.
— Рішення OFAC варто розглядати як черговий елемент стратегії Дональда Трампа у напрямку обережного зближення США та Росії через селективне послаблення тиску, — каже Богдан Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”. — Формально йдеться про дозвіл завершити операції з нафтою, вже завантаженою станом на 17 квітня, але фактично він дає Москві фінансове вікно для додаткових доходів і знижує санкційну невизначеність для трейдерів, страховиків та судноплавних операторів. Саме це і є головною причиною такого кроку, попри попередні жорсткі сигнали Вашингтону.
— Це результат подій навколо Ормузької протоки, — додає Іван Ус, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук. — Адже коли минулого тижня було заявлено, що вона розблокована, ціна нафти почала знижуватися і вже сягнула навіть 88 доларів за барель. Тому й не було спочатку сенсу пролонговувати зняття санкцій. Однак згодом Іран заявив, що не розблоковуватиме Ормузьку протоку, тож США, щоб стабілізувати ціну нафти, знову видали генеральну ліцензію, яка дозволяє продажі та постачання сирої нафти російського походження. Тобто Тегеран допоміг Москві збільшити доходи від продажу нафти, заблокувавши протоку. Хоча міністр фінансів Скотт Бессент запевняв, що послаблення санкційного режиму проти росіян не буде продовжено.
— Скільки на цьому заробить РФ?
● Б. Попов:
— Росія може заробляти на такому послабленні понад 100 мільйонів доларів щодня, залежно від обсягів відвантажень, ціни нафти Urals і темпів розчищення логістичного “хвоста” танкерів, які потрапили під дію ліцензії. І основне питання не лише в одноразовому ефекті, а в тому, чи стане це прецедентом. Ризик продовження ліцензії є, якщо адміністрація США і надалі буде використовувати санкційний режим як інструмент переговорного торгу з Кремлем.
● І. Ус:
— Хочеться сподіватись, що продовження послаблення санкцій проти російської нафти не триватиме 30 днів, а закінчиться швидше. Це буде, якщо ціни на нафту не перевищать 100 доларів за барель. Коли ж цього не станеться, то варто очікувати пролонгації згаданої ліцензії.
— А наскільки болючими є наші удари по нафтових об’єктах Росії?
● І. Ус:
— За минулий місяць РФ зазнала щонайменше на 2,3 мільярда доларів втрат у нафтовому секторі внаслідок українських далекобійних ударів. Це доволі значна сума, що не дасть Росії комфортно почуватися на світових ринках. Думаю, така тенденція збережеться. Важливо позбавити РФ можливості транспортувати свою нафту. А це можливо завдяки ударам по портах, зокрема в Усть-Лузі та Приморську.
● Б. Попов:
— Справді, паралельно спостерігаємо інший процес, який Москва не може ігнорувати — системне руйнування її енергетичної економіки українськими ударами. Наші атаки по НПЗ, портовій інфраструктурі, терміналах та вузлах перевалювання вже обертаються чималими прямими втратами. У низці випадків переробка скорочується на 20 — 30 відсотків, Росія була змушена запроваджувати обмеження на експорт частини нафтопродуктів, а удари по ключових портах приводили до значного просідання продажу сирої нафти. Парадокс ситуації в тому, що сьогодні дії України залишаються чи не єдиним механізмом, який реально й ефективно б’є по російській економіці, знижує експорт, скорочує переробку і створює дефіцит пального всередині РФ та прямо зменшує її ресурси для фінансування війни. І саме цей фактор наразі має більший практичний ефект, ніж багато формальних санкційних пакетів.
