Українці, які через війну були змушені тікати за кордон, роблять значний внесок у економічне зростання країн, де перебувають. І так, розмір сплачених ними податків значно перевищує витрати держав на їхню допомогу. Це, зокрема, стосується Польщі й Чехії.
На сьогодні близько 80% наших співвітчизників, які проживають у Польщі, — економічно активні, тобто мають роботу, сплачують податки й соціальні внески. Від 2022 року внесок українців у польську економіку зріс майже удвічі — з 1,5% до 2,7% у 2024-му. Ба більше, очікується, що до 2030 року українці забезпечать 3,2% ВВП Польщі. Тож їм доволі образливо чути заклики на свою адресу повертатися додому.
“Якщо ми виженемо українців з Польщі, що робитимемо з послугами, будівництвом і доглядом у суспільстві, яке старіє?” — зазначив маршалок Сейму Влодзімеж Чажастий, вкотре закликавши не розпалювати антиукраїнські настрої в країні та враховувати внесок українців у польську економіку.
— Найбільше українців зосереджено у трьох країнах ЄС. Німеччина прийняла приблизно 1,2 мільйона наших співвітчизників, Польща — близько мільйона, а Чехія — майже 400 тисяч, — каже Олег Устенко, економіст, ексрадник президента. — І майже всі вони беруть активну участь в економічному житті цих держав, піднімаючи їхню економіку. Скажімо, у Німеччині торік українці заплатили близько 5 мільярдів доларів податків, у Польщі — близько 4 мільярдів, а в Чехії — 1,2 мільярда. Мова лише про прямі податки, бо є й непрямі, як-от ПДВ, що сплачуються під час купівлі продуктів, оплаті за комуналку. Якщо додати і їх, то матимемо такі цифри: у Німеччині українці заплатили в бюджет 6 мільярдів доларів, у Польщі — 4,5 мільярда, у Чехії — 1,5 мільярда. Тобто кожен наш співвітчизник вніс торік у скарбницю країни перебування від 4 до 5 тисяч доларів.
Щодо Польщі, то там наразі працює майже 750 тисяч українців. І їхній вклад в економіку можна оцінити орієнтовно у 3 — 5% ВВП, або ж у 30 мільярдів доларів. Це дуже велика сума.
— Офіційно статус тимчасового захисту в країнах ЄС має 4,4 мільйона українців, що відповідає кількості населення невеликої європейської країни, — додає Василь Воскобойник, голова ГО “Офіс міграційної політики”. — Ці люди щодня ходять до магазинів, купують продукти та інші товари, користуються транспортом і банківськими послугами, а це стимулює економіку держав, де вони перебувають. Зокрема, позитивно впливає на малий та середній бізнес. Наші співвітчизники доволі активні й на ринку праці за кордоном. Скажімо, у Польщі близько 5% усіх зайнятих в економіці країни — саме українці. Світовий банк порахував, що в 2024 році в Чехії наші співвітчизники згенерували 2,2 — 2,3% ВВП країни, а у Словачиині — 0,1 — 0,2%. Тобто українці не є тягарем для держав, в яких живуть і працюють.
— Багато хто започаткував за кордоном свій бізнес, — зауважує Іван Ус, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук. — Приміром, у Відні третину нових бізнесів, які з’явилися після лютого 2022 року, відкрили саме українці. А в Польщі загальна кількість створених ними компаній вже наближається до 125 тисяч.
— Тобто звинувачення у тому, що українці живуть за рахунок польських чи чеських платників податків, абсолютно необгрунтовані?
● І. Ус:
— Звісно. І найкраще це показують цифри. Скажімо, торік Чехія виплатила українським біженцям 8,8 мільярда крон допомоги, або приблизно 450 мільйонів доларів. Це офіційні дані їхнього Міністерства праці та соціальних справ. Тоді як до бюджету країни наші співвітчизники сплатили як податки 11,7 мільярда крон. Зрештою, навіть отримуючи соціальні виплати, прожити на них за кордоном непросто. Тому українцям і доводиться працювати.
● О. Устенко:
— Щодо Польщі, то минулоріч там виплатили українцям майже 850 мільйонів доларів допомоги. Тимчасом як до бюджету країни вони принесли у п’ять разів більше. Трохи інша ситуація в Німеччині. У 2025 році наші співвітчизники отримали з бюджету 9,8 мільярда доларів допомоги, що на 4 мільярди більше, аніж сплатили податків. Це пояснюється тим, що в Польщі соцдопомогу отримує близько 250 тисяч українців, у Чехії — 92 тисячі, це здебільшого діти, люди літнього віку, особи з інвалідністю. Тоді як у ФРН соцвиплати від держави отримує орієнтовно 1 мільйон 160 тисяч українців. Але думаю, що Берлін скорочуватиме кількість осіб, які мають право на таку допомогу.
— Якими можуть бути втрати економік цих країн, якщо українці поїдуть звідти?
— Наші співвітчизники виконують здебільшого некваліфіковану та найменш оплачувану роботу в Польщі, — каже кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — Безробіття в сусідній країні оцінюють на рівні 6,1%. Зважаючи на це, поляки, звісно, могли б обійтися і без праці українців. Але тоді роботодавцям, в яких нині працюють наші громадяни, довелося б відчутно збільшити зарплати. А їм це невигідно.
Багато поляків поїхало працювати в країни Західної Європи, де зарплати значно вищі. Тож поки що українці мають роботу в Польщі. Проте, як тільки криза охопить польську економіку, а це рано чи пізно станеться, багато наших співвітчизників втратить місце праці. Тоді звинувачення поляків на адресу українців, що ті відбирають у них роботу, посиляться. Тож нині українці, які не задоволені рівнем тамтешніх зарплат, щораз активніше переїжджають до Німеччини, Франції та інших країн.
— ЄС продовжив статус тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року. Щоправда, не для всіх. Для осіб призовного віку затвердили нову норму. Для набуття статусу треба довести, що особа не ухиляється від виконання військового обов’язку в Україні. З чим, на вашу думку, пов’язані такі зміни?
— Статус тимчасового захисту надає громадянам України у державах ЄС доступ до певного переліку прав та можливостей, — зазначає Павло Кравчук, молодший дослідник проєкту PROTEMO (Коїмбрський університет). — Мова про доступ до ринку праці, освіти, певних видів соціальної допомоги, медичної. ЄС вирішив вивести з-під парасольки такого захисту військовозобов’язаних, що порушили правила військового обліку. Йдеться про чоловіків віком 23 — 60 років. Цей крок Брюссель аргументує необхідністю забезпечити обороноздатність України.
— Який вигляд усе матиме на практиці?
— Рада ЄС повідомляла, що верифікація особи відбуватиметься на основі штампа у паспорті від українських прикордонників, котрий засвідчуватиме, що людина виїхала з країни легально. А отже, не порушила правил військового обліку. Або ж буде відповідна верифікація через паперові чи електронні документи у застосунку “Резерв+”. Однак на практиці може постати багато питань. Адже на сьогодні прикордонники не ставлять при виїзді з України штампи у паспорті. Тож громадяни, які захочуть виїхати з країни і мають намір в ЄС набути статус тимчасового захисту, мають просити прикордонників поставити такий штамп. Ймовірно, доведеться перекладати й документи про військовий облік. Та варто зазначити, що чоловіків призовного віку, які вже перебувають у країнах ЄС під тимчасовим захистом, це нововведення не стосується. Обмеження поширюватиметься лише на новоприбулих. А набуде воно чинності одразу ж після публікації рішення Ради ЄС в офіційному журналі. Думаю, це станеться вже цього місяця.
● В. Воскобойник:
— У разі завершення дії тимчасового захисту особа може набути громадянство держави, в якій перебуває. Або ж отримати посвідку на тимчасове проживання в ЄС, яка дає право легально перебувати в країні Євросоюзу понад 90 днів.
