Із власного досвіду він знає, як часто на фронті бракує найпростіших побутових речей. Тож запропонував волонтерам зі Сторожинця виготовляти гігієнічні серветки й передавати підрозділам.
“Свого часу я працювала в органах внутрішніх справ, нині — на пенсії. Та все одно хочеться бути корисною країні й війську у такий важкий час, — запевняє 70-річна волонтерка Ольга Сушинська. — Від початку великої війни готувала з однодумцями домашні страви бійцям. А в 2022 році познайомилась із Володимиром Миколівим, який нині працює педіатром у Чернівецькій міській дитячій клінічній лікарні. Від перших днів повномасштабного вторгнення й до червня 2024-го він працював військовим лікарем. І бачив, як непросто на позиціях підтримувати елементарну гігієну. Для захисників, які несуть службу в окопах, посадках, під палючим сонцем і часто без жодного доступу до води, вологі серветки — це не розкіш, а необхідність. Тож радо підтримали ініціативу лікаря. У нас невелика команда — до восьми осіб, але активно допомагають працівниці аптек, освітяни. Більшість із нас — пенсіонери, але ми, як то кажуть, молоді душею. Є й переселенці — Людмила та Микола, їхній син загинув на фронті”.
Співрозмовниця каже, що виготовлення серветок — лише на перший погляд проста справа.
“Володимир Миколів привозить матеріали, це залишки виробництва, які він забирає на заводах із виготовлення серветок. Далі цей матеріал треба перебрати, підготувати й нарізати. Серветки мають розмір 15 на 20 сантиметрів. Їх слід просочити в антибактеріальному розчині, розфасувати у спеціальні герметичні пакети та надійно запакувати. За тиждень можемо зробити 800 — 900 зіпів, — зауважує волонтерка. — За понад чотири роки ми вже виготовили тисячі ящиків таких вологих серветок. Готові засоби гігієни відправляємо захисникам на Харківський, Сумський, Донецький, Дніпропетровський та інші напрямки. Найчастіше їх просять танкісти й морські піхотинці”.
