Кількість випадків використання так званих дропів або грошових мулів — людей, які за винагороду передають третім особам доступ до своїх платіжних карток, онлайн-банкінгу чи криптогаманців, — збільшується. У 2020 році працівники кіберполіції виявили 2194 дропи, а за дев’ять місяців 2025-го — вже 26 700.
До схем найчастіше залучають молодь, студентів, безробітних, переселенців. Збільшилася й “ціна” таких незаконних послуг: якщо раніше йшлося про кількасот гривень, то нині зловмисники платять 50 — 100 доларів за одну банківську картку або доступ до онлайн-банкінгу. Водночас правоохоронці наголошують: передача платіжних реквізитів стороннім особам — це ризик стати співучасником злочину з відповідними правовими наслідками.
— В інтернеті за ключовими словами “пасивний дохід”, “легкі гроші”, “швидкий заробіток” є безліч пропозицій викупити чи взяти в оренду банківський рахунок, — каже Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки, ексзаступник керівника відділу боротьби з комп’ютерною злочинністю при департаменті контррозвідки СБУ. — Залежно від умов, це коштує певні гроші. Людям пропонують надати повний або обмежений, тимчасовий або постійний доступ до банківського рахунку. Іноді відкривають такі рахунки з дозволу особи, але без її участі.
— Як саме використовують банківські картки “дропів”?
— Здебільшого — для відмивання доходів від нелегальних казино, від шахрайства в інтернеті, тобто йдеться про “чорний кеш”, коли зазвичай треба легалізувати кошти, здобуті злочинним шляхом. Тепер у нас доволі жорсткі обмеження щодо переказів з картки на картку. Для клієнтів високого рівня ризику діє максимальний ліміт — до 50 тисяч гривень на місяць. Тому й кількість “дропів” збільшується.
Нині великий бізнес маскується, прикриваючись ФОПами для ухилення від сплати податків і розпорошення коштів. Це таке собі напівлегальне ухилення, сіра схема.
Зазвичай “дропами” пропонують стати особам, які належать до вразливих груп населення або перебувають у важких життєвих обставинах. Це може бути молодь, пенсіонери, а також — особи середнього віку, які втратили роботу, домівку. Війна триває, і таких людей стає більше.
— Чи загрожує “грошовим мулам” кримінальна відповідальність?
— Усе залежить від того, що особі інкримінують. Це може бути відмивання коштів, фінансування тероризму чи державна зрада. До прикладу, через “дропів” можуть фінансувати російську агентуру в Україні. Найімовірніше, так і відбувається. Тому це може загрожувати цілком реальними термінами ув’язнення.
Хай там як, передавати доступ до свого рахунку стороннім особам не варто. Бо це буде щонайменше порушенням банківського договору. Банк може відмовитися від обслуговування клієнта і закрити рахунок.
— Фінустанови нині все докладно моніторять — суми грошових переказів і те, скільки їх відбувається за день, — додає адвокат Ростислав Кравець. — Відстеживши підозрілі дії, працівники банків повідомляють про них правоохоронцям, які починають перевірку і з’ясовують всі обставини.
Але зазвичай “дропів” не притягують до кримінальної відповідальності, бо дуже важко довести їхню винуватість. Вони переважно виступають у справах як свідки. Та й замовників таких послуг встановити нелегко.
