Наприкінці року російська економіка демонструє ознаки системної напруженості, що відображається в різкому зростанні скарг громадян на порушення трудових прав. За даними роструда, кількість звернень на початок грудня перевищила 70 тисяч, що у півтора раза більше, ніж торік. Найбільший приріст зафіксовано в категорії скарг на затримки зарплат – понад 26 тисяч випадків, що на 60 % більше, ніж рік тому. Паралельно на 33 % зросла кількість заяв про незаконні звільнення, повідмляє СЗРУ.
РФ втратила два бойові літаки Су-27: подробиці спецоперації СБУ
Попри офіційні звіти Росстату про економічне зростання, у ворожій країні поглиблюється криза
Заборгованість із виплати заробітної плати стала однією з ключових тенденцій року. На кінець жовтня сумарні борги досягли 2,2 млрд рублів, збільшившись за місяць майже на 11 %. Порівняно з аналогічним періодом 2024 року показник зріс утричі, що стало максимальним рівнем із серпня 2020-го.
Попри офіційні звіти Росстату про економічне зростання, його структура свідчить про критичну залежність від військово-промислового комплексу. Дві третини приросту ВВП цього року забезпечив сектор оборонного виробництва, який працює у тризмінному режимі. У третьому кварталі з 0,6 % зростання економіки 0,4 процентного пункту припало на «держуправління та забезпечення безпеки». Частка ВПК у новому ВВП зросла майже втричі порівняно з минулим роком: тоді він забезпечував лише 1 пункт із 4,3 % приросту.
Водночас корпоративні прибутки за три квартали 2025 року скоротилися на 7,7 %. Це посилює ризики несвоєчасних виплат зарплат, що тягне за собою зростання кредитної заборгованості, проблеми в банківському секторі та загрозу масштабнішої економічної кризи. На 1 грудня сума неоплачених розстрочок за новобудови сягла 1,5 трлн рублів, що становить 17 % від укладених договорів.
Така динаміка підкреслює, що формальне зростання ВВП в Росії дедалі більше базується на військових витратах, тоді як соціально-економічні показники демонструють поглиблення кризи.
Торгівля з Китаєм падає, але залежність Москви від Пекіна збільшується
За дев’ять місяців 2025 року обсяги торгівлі між росією та Китаєм скоротилися до 163,6 млрд дол. США, що на 9,4 % менше, ніж за аналогічний період 2024 року, повідомляють розвідники.
У 2025-му зменшився як експорт Китаю до рф – на 11,3 % (до 73,6 млрд дол.), так і російські поставки до КНР – на 7,7 % (до 90 млрд дол.).
Основним чинником падіння стало здешевлення енергоносіїв. Вартість російського енергетичного експорту до Китаю за січень–вересень знизилася на 18,9 %, або на 14 млрд дол. Експорт нафти впав на 8,1 % у фізичних обсягах і на 21 % у грошовому вираженні через зниження ціни на Brent.
Іншим чинником стало перенасичення російського ринку китайськими автомобілями. Після рекордних постачань у 2024 році попит скоротився більш ніж удвічі – на 56 %.
Додатковий тиск спричинили логістичні збої. На китайсько-казахстанському кордоні восени утворилися черги вантажівок, а вартість перевезень із КНР до рф зросла: залізницею – на 25 % (до 5 тис. дол.), автотранспортом – на 35 % (до 15 тис. дол. за 20-тонну фуру). Частина морських операторів, зокрема CStar Line (ОАЕ) і STF Shipping (КНР), скоротили рейси до російських портів через фінансові обмеження.
Залежність російської економіки від експорту енергоносіїв і металів, більшість яких продаються до Китаю, робить її дедалі вразливішою до коливань попиту на китайському ринку та посилює залежність від Пекіна.
