В Україні — новий Кабмін. Очолив його 48-річний Сергій Корецький, управлінець та підприємець, який раніше керував правлінням НАК “Нафтогаз України”. Віцепрем’єром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції став кадровий дипломат Всеволод Ченцов. Міністерство внутрішніх справ очолив ексголова Нацполіції Іван Вигівський, а Міністерство у справах ветеранів — екскерівник Миколаївської обласної державної адміністрації Віталій Кім.
На пост міністра цифрової трансформації призначено Оксану Ферчук, яка була заступницею міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Портфель міністра освіти і науки дістався Андрієві Бутенку, донедавна голові Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Нардеп від “Слуги народу” Денис Маслов очолив Мін’юст, а його колега по парламенту Віталій Безгін — новостворене Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб.
Тарас Висоцький, який досі був першим заступником міністра аграрної політики та продовольства, призначений керівником знову створеного Міністерства аграрної політики та продовольства. Микола Калашник, ексначальник Київської обласної військової адміністрації, обійняв посаду міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України. Олександр Кравченко, керівний партнер українського офісу McKinsey&Company, керуватиме Міністерством економіки та довкілля.
Водночас низка міністрів зберегла свої посади у новому уряді. А це: перший віцепрем’єр та міністр енергетики Денис Шмигаль, віцепрем’єрка з гуманітарної політики, міністерка культури Тетяна Бережна, міністр молоді та спорту Матвій Бідний, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, міністр фінансів Сергій Марченко, міністр соціальної політики Денис Улютін.
Ще два урядовці наразі працюватимуть у статусі “в. о”. Ідеться про міністра закордонних справ Андрія Сибігу та міністра оборони Євгенія Хмару, який досі виконував обов’язки голови СБУ. За Конституцією, кандидатури на посади міністра закордонних справ та міністра оборони вносить до Верховної Ради президент. Та наразі він цього не зробив. Щоб не допустити перерви у роботі двох важливих міністерств, уряд, за погодженням із главою держави, призначив Андрія Сибігу та Євгенія Хмару тимчасовими виконувачами обов’язків.
— Чим зумовлені ротації в уряді? Чому саме тепер Зеленський вирішив їх провести?
— Це стиль Зеленського. Він змінює тих, кого вважає недостатньо ефективними, на тих, кого вважає ефективнішими, або ж якщо виникають проблеми з якимись урядовцями, — каже політолог Володимир Фесенко. — Зеленський шукав антикризового менеджера на посаду прем’єра. В нього з’явився новий улюбленець у команді — Сергій Корецький. Зеленський високо оцінив його роботу на чолі “Нафтогазу України”, надто взимку, під час російських обстрілів.
Ще одна причина — це те, що Ольга Стефанішина, як вона сама заявляла, з особистих причин хоче припинити роботу на посаді посла України у США. Виникла потреба делегувати на цю посаду іншу людину. Після зустрічі з Трампом Зеленський вирішив, що нині є вікно можливостей посилити роботу зі США, зокрема у напрямку дронової угоди, отримання ліцензії на Patriot, а також ресурсної угоди, до якої американський президент проявив великий інтерес. Останньою угодою, зокрема, займалася Свириденко. Тож саме її Зеленський бачив на посаді посла. Але далі все пішло не так, як планувалося. Президент недооцінив ризиків, пов’язаних із відставкою Федорова. Відбулися збої з деякими рішеннями. Юлія Свириденко нібито відмовилась від посади посла. Не вдалося призначити офіційного міністра оборони. Плюс виникли протести з вимогою повернути Федорова та звільнити головкома Сирського.
— Є декілька версій, чому Зеленський переформатував уряд, — додає політичний експерт Олександр Леонов. — Одна з них полягає у тому, що зміна Кабміну має якось посприяти перегляду зобов’язань України перед європейськими союзниками. Однак очевидно, що це не спрацює, оскільки є низка вимог, які ми обов’язково маємо виконати. Ще одна версія — Зеленський відправив прем’єра у відставку, що потягнуло за собою звільнення усього уряду, щоб усунути з посади міністра оборони Михайла Федорова. Ця версія доволі екстравагантна, але, з огляду на останні події, вона набуває дедалі більшої популярності.
— Які призначення в уряді очікувані, а які, навпаки, стали несподіванкою?
● В. Фесенко:
— Якихось великих сенсацій тут не бачу. Для прикладу, було очікувано, що Тарас Качка, вже ексвіцепрем’єр з питань європейської інтеграції, очолить представництво України в ЄС. З грудня минулого року тривали розмови й про те, що міністром юстиції буде Денис Маслов.
— Найбільша несподіванка — призначення Віталія Кіма, адже раніше не йшлося ні про те, що його можуть відкликати з місцевого рівня, ні про те, що йому можуть дати посаду міністра у справах ветеранів, — зазначає доктор політичних наук Петро Олещук.
— Наразі у статусі “в. о”. працюватимуть міністр закордонних справ Андрій Сибіга та міністр оборони Євгеній Хмара. Як вважаєте, чи є шанси на повноцінне затвердження цих кандидатур в уряді?
● В. Фесенко:
— А іншого варіанта в нас немає. В умовах війни ми не можемо дозволити собі, щоб у нас не було офіційних, повноважних міністрів оборони й закордонних справ.
За Андрія Сибігу, думаю, парламент проголосує. А от з Євгенієм Хмарою проблема. Річ у тім, що міністром оборони, згідно із законодавством, у нас може бути лише цивільна людина — такі стандарти НАТО. Тому тепер є два варіанти. Або Хмара піде з війська, а він бойовий генерал. Або доведеться внести до законодавства тимчасові зміни про те, що в умовах воєнного часу міністром оборони може бути військова людина.
— Ексміністрові МВС Iгорю Клименку тепер начебто пропонують пост секретаря РНБО. Як розцінюєте його кандидатуру на цю посаду?
● В. Фесенко:
— Указу президента про призначення Клименка секретарем РНБО немає. Не факт, що йому дістанеться цей пост. Бо в такому разі треба звільняти Рустема Умєрова. А він важливий для президента, зокрема, в переговорному процесі щодо припинення війни.
— Чому Михайло Федоров втратив посаду міністра оборони? Чи залишиться він працювати у команді президента?
● В. Фесенко:
— Тут немає ніяких таємниць. Президент сам сказав депутатам, що головна причина звільнення — гострий інституційний конфлікт між міністром оборони та головкомом ЗСУ. Річ у тім, що в їхній роботі виникли два різні підходи: трохи консервативний з боку Сирського та інноваційний з боку Федорова. Крім того, Федоровим були незадоволені люди в президентській команді. Надто ті, які мали бізнесові інтереси на ринку зброї. Бо Федоров узявся наводити там лад. Президент почав сприймати Федорова як джерело конфліктів. А для Зеленського відсутність конфліктів у команді дуже важлива. Саме тому він вирішив, що найпростіший спосіб розв’язання проблеми — звільнення Федорова. І це стало тригером, ланцюжком для протестів, критики і нових політичних проблем.
Зеленському дуже важливо, і з точки зору інтересів держави, і з точки зору особистих політичних інтересів, зберегти Федорова у своїй команді — щоб зняти напругу, пов’язану з картонковим Майданом. Президент шукає варіанти, щоб Федоров міг робити те, що робив раніше, і працював в урядовій чи якійсь іншій державній інституції.
А ХТО НА ГРУШЕВСЬКОГО, 12/2 НАЙБАГАТШИЙ?
Сергій Корецький виявився найзаможнішим прем’єром серед глав урядів за президенства Володимира Зеленського. Згідно з декларацією, він — євровий мільйонер. Так, минулоріч пан Корецький отримав 28 мільйонів 676 тисяч 65 гривень заробітної плати. Зокрема, 8 мільйонів 546 тисяч 995 гривень становила зарплата в ПАТ “Укрнафта”. В “Укртатнафті”, де працював за сумісництвом, Сергій Корецький отримав 5 мільйонів 676 тисяч 901 гривню, а в АТ “Нафтогаз України” — 14 мільйонів 446 тисяч 169 гривень. Шість тисяч гривень — це зарплата в ОСББ “Замок на Паньківській”.
На банківських рахунках Сергія Корецького — 1,1 мільйона гривень, 331,6 тисячі доларів, 527,9 тисячі євро і 838 фунтів стерлінгів. А от готівкою глава уряду зберігає 1 мільйон 53 тисячі євро та 275 тисяч доларів. У своїй декларації Сергій Корецький також вказав, що позичив третім особам, серед іншого й наданої поворотної фінансової допомоги, 43,6 мільйона гривень та 2,3 мільйона доларів.
Власного житла родина Корецьких не має. Прем’єр користується у Києві квартирою площею 233,9 квадратного метра, котра належить іншій особі. А також орендує будинок у селищі Козин. У власності глави уряду й земельні ділянки в тимчасово окупованому Криму. Користується топчиновник автомобілем Maserati LEVANTE 2021 року випуску, який належить його дружині, та орендує автомобілі Land Rover та Mercedes-Benz E 220.
Сергій Корецький задекларував шість брендових годинників. Їх вартість не вказано, а лише бренди. Найдорожчим годинником, який має прем’єр-міністр, є Patek Philippe Nautilus. Залежно від моделі, його вартість може становити приблизно 115 тисяч євро.
Віталій Кім зазначив у декларації 2 мільйони 605 тисяч 858 гривень доходів за 2025 рік. Міністр у справах ветеранів володіє п’ятьма квартирами та одним нежитловим приміщенням у Миколаєві. Їздить на автомобілі Mercedes-Benz E200 2015 року випуску та орендує Volkswagen Touareg R-Line Platinum 2024 року випуску.
Минулоріч зарплата Кіма, тоді ще начальника Миколаївської обласної військової адміністрації, становила 2 мільйони 137 тисяч 858 гривень. Він зберігає 67 тисяч доларів та 2 мільйони 120 тисяч гривень готівкою. Також у декларації вказано 408 тисяч гривень та 74 тисячі євро на банківських рахунках.
Всеволод Ченцов зазначив 3 мільйони 573 тисячі 142 гривні доходів в електронній декларації про майно і доходи за 2025 рік. Зокрема, минулоріч зарплата Ченцова, тоді ще представника України при ЄС, становила 1 027 654 гривні плюс компенсаційні виплати особам, направленим у довготермінове закордонне відрядження, — 2 545 488 гривень. Також новий віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції вказав у декларації 2,4 тисячі євро на банківських рахунках і 68,5 тисячі доларів готівкою.
Згідно з декларацією, Ченцов володіє земельною ділянкою і будинком у Бориславі на Львівщині, 75% квартири в Трускавці, земельною ділянкою у Модричах, автомобілем BMWm GT 640i xDrive 2019 року випуску.
Андрій Бутенко — власник будинку та земельної ділянки у селі Нове, що у Фастівському районі. Їздить на автомобілі SUBARU UTBACK 2016 року випуску. Минулоріч головний освітянин країни отримав 1 мільйон 928 тисяч 963 гривні зарплати. Готівкою зберігає 24 тисячі доларів, а на банківських рахунках — 152 тисячі 267 гривень.
Олександр Кравченко, перш ніж очолити нове Міністерство економіки та довкілля, як керівник українського офісу McKinsey&Company минулоріч отримав 9 мільйонів 368 тисяч 548 гривень зарплати. У його власності — квартира та паркомісце в столиці.
Віталій Безгін торік отримав 811 тисяч 554 гривні зарплати. Готівкою міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб зберігає 26 тисяч євро та 18 тисяч доларів.
А ось Денис Маслов минулоріч отримав лише 733 тисячі 966 гривень заробітної плати як нардеп. Готівкою новий міністр юстиції зберігає 24 тисячі доларів та 1600 євро.
