Це вже четвертий бюджет, який Кабмін підготував, а законодавці підтримали в умовах повномасштабної війни. Уряд збере 2,92 трильйона гривень, а витратить 4,83 трильйона. Тобто наступного року Україна своїм коштом зможе профінансувати трохи більше як половину бюджету, зокрема — витрати на війну. Решту сподівається отримати від міжнародних партнерів.
“Мета бюджету — забезпечити оборону країни, підтримати людей і створити умови для економічного зростання навіть в умовах повномасштабного вторгнення”, — заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Посадовиця зазначила, що, попри війну, українська економіка демонструє стійкість і відновлення. За прогнозом Кабміну, ВВП наступного року зросте до 10,3 трильйона гривень, інфляція сповільниться до 9,9%, а середня заробітна плата сягне 30 тисяч гривень. А на скільки збільшаться мінімальна зарплата, мінімальна пенсія та прожитковий мінімум? І на які виплати вплине підвищення цих соцстандартів?
— З 1 січня мінімальна зарплата збільшиться на 647 гривень (на 8%) — до 8647 гривень, — розповідає кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — Загальний показник прожиткового мінімуму зросте на 289 гривень (на 9,9%), до 3209 гривень. Для працездатних осіб прожитковий мінімум становитиме 3328 гривень, для непрацездатних — 2595 гривень. На рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб встановлюється мінімальна пенсія. Тож вона зросте з нинішніх 2361 гривні до 2595 (+ 234 гривні). Також збільшиться доплата пенсіонерам за понаднормовий стаж (більш як 35 років) із 23,61 до 25,95 гривні за кожен додатковий рік.
Для дітей віком до 6 років прожитковий мінімум становитиме 2817 гривень, від 6 до 18 років — 3512 гривень. Від прожиткового мінімуму для дітей залежить допомога матерям-одиначкам — вона становить 100% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку. Від цього показника залежить і допомога дітям з інвалідністю, дітям під опікою, допомога малозабезпеченим сім’ям, допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів. Вони також дещо підвищаться.
За 10 місяців цього року інфляція в Україні становила 10,9%. І хоча влада запевняє, що до кінця року інфляція знизиться і становитиме менш як 10%, найімовірніше, вона пришвидшиться. Тобто збільшення мінімальної зарплати, мінімальної пенсії та прожиткового мінімуму буде нижчим за рівень інфляції, а отже, реальні виплати у 2026 році знизяться, якщо порівнювати з 2025 роком. Що стосується реального прожиткового мінімуму, то він, за оцінками фахівців, становить 10 — 12 тисяч гривень, отож ні мінімальна зарплата, ні мінімальна пенсія, ні інші соціальні виплати йому не відповідають.
— Яких змін варто чекати у фінансуванні освіти?
— Витрати на освіту зростуть на 79,8 мільярда гривень — до 298,8 мільярда. Це рекордний обсяг в історії України. Зарплати вчителям підвищать на 30% з 1 січня і ще на 20% з 1 вересня 2026 року. Нині середня зарплата педагогів у школах становить 14,2 тисячі гривень, що значно менше за середній рівень зарплат в Україні (26,9 тисячі гривень). Зростання зарплат нібито істотне, проте кілька років зарплат вчителям не підвищували. Навіть після двох підвищень середня платня педагогів становитиме 22,15 тисячі гривень, що все одно буде менше за середню зарплату в Україні (30,24 тисячі гривень у 2026 році, за прогнозами уряду).
— Чи зростуть зарплати лікарів? Які нові програми в галузі охорони здоров’я передбачено?
● О. Хмелевський:
— Витрати на медицину збільшать на 38,8 мільярда гривень — до 258,6 мільярда. У бюджеті передбачено підвищення зарплат працівникам первинної та екстреної медицини. Мінімальну зарплату лікарям збільшать до 35 тисяч гривень, а медсестрам та фельдшерам — до 20 тисяч. Коефіцієнт доплати медикам у зоні бойових дій підвищать до 6,01. Для молодих лікарів у сільській місцевості та прифронтових регіонах передбачена одноразова допомога 200 тисяч гривень та можливість отримати службове житло. Разом з тим медикам другого та третього рівня медичної допомоги зарплати підвищувати не планують.
З 1 січня стартує програма щорічної перевірки здоров’я для людей, старших за 40 років. На цю програму виділено 10 мільярдів гривень. Але не факт, що всі люди скористаються цією програмою, і невідомо, куди підуть ці гроші. Згідно з рекомендаціями ООН, фінансування медицини має становити 9% ВВП країни. Оскільки ВВП України у 2026 році дорівнюватиме 10 трильйонам гривень, то витрати на медицину мали би становити приблизно 900 мільярдів. Нинішні витрати на медицину — менш як 3% ВВП, що явно мало для забезпечення якісної медичної допомоги.
— Скільки влада планує витратити на безпеку й оборону наступного року?
● О. Хмелевський:
— Понад 2,8 трильйона гривень, або 27,2% ВВП. У бюджеті на 2025 рік були закладені витрати на оборону на рівні 2,2 трильйона гривень. Проте протягом року їх двічі підвищували. Загальна сума витрат на оборону цього року сягнула 2,95 трильйона гривень. Тож передбачена у бюджеті-2026 сума нижча, ніж цьогоріч. Витрати на оборону знову доведеться збільшувати протягом року.
Витрати на грошове забезпечення військовослужбовцям заплановані на рівні 1,27 трильйона гривень, що на 110 мільйонів більше, ніж у 2025му. Замість підвищення грошового забезпечення військовим влада обіцяє їм контракти, які передбачатимуть вищі зарплати. Щоправда, незрозуміло, звідки на це візьмуться гроші, у бюджеті вони не закладені.
Зауважу, що в 2022 році середня зарплата в Україні становила 14,9 тисячі гривень. Мінімальна зарплата військовим тоді була встановлена на рівні 20 тисяч. Тобто зарплата військового була значно вища, ніж середня зарплата в Україні. У 2025 році середня зарплата в Україні досягла 26,6 тисячі гривень, а у 2026 році, за прогнозами уряду, зросте до 30,8 тисячі гривень. Тож підвищення зарплат військовим давно назріло. Мінімальна зарплата для них має бути підвищена принаймні до 30 тисяч гривень. На це потрібно лише приблизно 120 мільярдів гривень, які можна було би відшукати. Прикро, що в розпал війни влада відмовляється підвищувати зарплати військовим. Грошей, які отримує більшість військових, не вистачає для утримання їхніх родин. Це дуже демотивує захисників. Не дивно, що чоловіки масово ухиляються від мобілізації. Влада має терміново переглянути своє рішення та збільшити зарплати військовим. Відкладати далі це питання не можна.
— Які ще сфери, можливо, недофінансовані, а які витрати, навпаки, необгрунтовані?
— Тоді як недофінансування Збройних сил України, за різними оцінками експертів, становить 300 мільярдів гривень, уряд виділяє 175 мільярдів на “штучний” борг перед Нацбанком, плюс 45 мільярдів гривень — на цінову різницю погашення зовнішнього боргу, — зауважує експерт із соціальних питань Андрій Павловський. — Ми цей борг брали в твердій валюті, то яка може бути цінова різниця, якщо в тій самій валюті повертатимемо?
Невиправданими, як на мене, є витрати в обсязі 60 мільярдів гривень на популістські програми на кшталт національного кешбеку, зимової підтримки, перевірки здоров’я і так далі. Як і 1,5 мільярда гривень на єдиний телемарафон та 4 мільярди гривень на стратегічні комунікації. Ми бачимо, що виплати на депутатську діяльність зросли до 199 тисяч гривень на одного парламентаря на місяць. Це притім, що зарплата нардепів — 50 — 65 тисяч гривень. Загалом на народних депутатів виділено 2 мільярди гривень, що на 333 мільйони, або на 20%, більше, ніж у 2025 році. Прикро, що під час війни, коли чиновники і депутати закликають пересічних громадян затягувати паски, на себе вони цей заклик не поширюють.
— У бюджеті закладено середньорічний курс гривні на рівні 45,7 за долар. Наскільки виправданий такий прогноз?
— Практика попередніх років свідчить, що той курс гривні, який зазначає влада у бюджеті, як правило, не відповідає курсу, який ми маємо за підсумками року. Зазвичай уряд закладає його з певним запасом: буде курс кращим, тобто буде національна валюта міцнішою, то й добре, — каже голова Комітету економістів України Андрій Новак. — Сподіваюся, що курс гривні втримається щодо долара у вказаних межах. Хоча маємо розуміти: у 2026 році, принаймні у його частині, війна ще триватиме. А це форс-мажорні обставини — багато що може змінитися. Те саме можна казати й про зростання ВВП чи рівень інфляції. Це не абсолютні показники, які матимемо впродовж фінансового року, а лише орієнтири.
— Дефіцит бюджету у 2026 році становитиме приблизно 2,4 трильйона гривень, або 18,5% ВВП. Як вважаєте, чи буде знайдено джерела для його покриття?
● О. Хмелевський:
— МВФ та інші фінансові структури вимагають від України скорочення дефіциту, незважаючи на війну. Але це неможливо. Влада змушена в бюджеті вказувати значно нижчий дефіцит, ніж він буде насправді. Уже стало практикою, що протягом року бюджетні витрати збільшують. Не буде винятком і наступний рік. Реальний дефіцит бюджету може перевищити 20% ВВП.
Джерел на покриття дефіциту навіть 2,4 трильйона гривень нині немає. Україна сподівається отримати у 2026 році кредити на суму близько 45 мільярдів доларів від західних партнерів. Але з цим великі проблеми. Адже США після обрання Трампа повністю припинили надання нам фінансової допомоги. Держави ЄС також не готові виділяти значні суми коштів у 2026 році. Обговорюється використання заморожених російських активів для фінансування України. Проте члени Євросоюзу досі не можуть досягти згоди в цьому питанні. Низка держав, зокрема Бельгія, виступають проти. Альтернативний варіант — випуск облігацій ЄС для фінансування України — заблокувала Угорщина. Проте, сподіваюся, джерела фінансування все-таки будуть знайдені й Україна уникне фінансової катастрофи.
