“Благодійний великодній набір від Червоного Хреста і ROZETKA — замовляйте та діліться добром до Великодня!” — таке заманливе оголошення шириться у месенджерах та соцмережах напередодні свят. “Якщо минулого року ви не отримали набору, то не прогавте такої можливості цього року. Організація вже запустила реєстрацію на отримання набору! Цього року склад подарунка, окрім продуктів, доповнено коштами у розмірі від 1900 до 5100 гривень, залежно від вашого віку, та ліками під ваші потреби. Оберіть свій вік або вік ваших близьких і реєструйтеся”, — закликають автори звернення й радять переходити за посиланням.
Та насправді це фейк, тобто брехня. За пропозиціями допомоги криються шахраї, які хочуть видурити гроші у довірливих користувачів інтернету. Нині вони дуже винахідливі — постійно шукають нові приводи для того, щоб ввести людей в оману. Наприклад, нещодавно у телеграмі з’явилася “новина” про можливість отримати компенсацію від Укренерго за тривалі періоди вимушених знеструмлень у зимовий період. Повідомлення оформлено як офіційне оголошення з логотипами. Текст починається зі слів “Гарна новина для користувачів Ощадбанку! Від 10 березня 2026 року Укренерго разом з Ощадбанком запустили компенсаційну програму у зв’язку з глобальними відключеннями світла під час війни. Подати заявку можуть усі українські родини. Сума допомоги — до 3100 гривень. Розгляд заявок — протягом 24 годин”. Посилання веде на сайт, стилізований під офіційну інтернет-сторінку Ощадбанку.
Український Червоний Хрест уже повідомив, що не проводить ніяких виплат та не співпрацює з ROZETKA щодо святкових наборів до Великодня. Спростувала інформацію про компенсацію за відключення світла і компанія Укренерго. Тож хто і як нині намагається ошукати українців?
— Це правда, шахраї чи не щодня вигадують, як заволодіти нашими коштами, — зауважує член правління Асоціації приватних детективів України Руслан Болгов. — При цьому використовують актуальні приводи — наближення свят, допомога внутрішньо переміщеним особам, “тисяча від президента” і так далі. Створюючи фейкові оголошення, зловмисники маніпулюють назвами відомих благодійних організацій, банківських установ, державних структур чи впізнаваних брендів. Суть їхньої схеми полягає у створенні ілюзії терміновості: “Великодній набір отримають ті, хто не встиг отримати його минулого року”, “Розгляд заявок триває 24 години”...
Люди, які читають такі оголошення, вважають, що треба поспішити, бо грошей чи продуктових наборів може не вистачити. Тому швидко переходять за сумнівними посиланнями. А ці посилання ведуть на фішингові ресурси, дуже схожі на офіційні сайти і створені для викрадення банківської інформації.
Користувачів зазвичай просять внести паспортні дані або ідентифікаційний податковий номер (ІПН), назвати номер банківської картки чи CVV-код, вказаний на звороті, або навіть “сплатити комісію” для підтвердження виплати. Як наслідок — аферисти здобувають доступ до вашого рахунку. Насправді виходить так, що ви самі відімкнули двері злодієві.
— Які ще схеми використовують шахраї, щоб видурити кошти?
— Зловмисники також можуть отримати доступ до самого обладнання, тобто до смартфона або до комп’ютера, — зазначає виконавчий директор компанії з кібербезпеки та цифрових експертиз CyberLab Сергій Денисенко. — Вони надсилають на месенджер або на електронну пошту заманливі пропозиції, просять перейти за посиланням, що спонукає встановити шкідливу програму. Якщо ви перейдете та встановите такий файл, шахраї, отримавши віддалений доступ до пристрою, можуть бачити ваші повідомлення, перехоплювати паролі, коди підтвердження з банків, доступ до соцмереж і навіть керувати телефоном чи комп’ютером без вашого відома. Далі вони використовують персональні дані для того, щоб зайти у банківський застосунок і зняти гроші.
— Чому люди часто ведуться на фейкові повідомлення?
● Р. Болгов:
— Багато хто любить халяву. Люди вважають, що якщо їм пропонують святковий набір, знижку чи бонус, то чому б не скористатися, раптом пощастить. Пригадую, коли виплачували тисячу гривень вакцинованим проти коронавірусу, яку можна було витратити лише на книжки, то з’явилися пропозиції від шахраїв вивести гроші в готівку. І охочі зробити це знаходилися. Але довірливі клієнти втрачали і “ковідну тисячу”, і кошти зі свого рахунку... Хай там як, але, як свідчить практика, здебільшого на фейкові пропозиції ведуться люди старшого віку. Вочевидь, вони менш обізнані у сучасних цифрових технологіях і їх легше ввести в оману.
● С. Денисенко:
— Зловмисники нині активно застосовують штучний інтелект для створення контентної реклами та зображень, які привертають увагу користувачів інтернету. Крім того, використовують методи психологічного впливу. Повідомлення про подарунки чи грошову компенсацію зазвичай розсилають боти. Але далі, якщо реклама спрацювала, з клієнтами спілкуються безпосередньо шахраї. Їхнє завдання — увійти в довіру жертви, обробити її. Буває, людина втрачає 300 — 400 гривень. Це начебто невеликі гроші. Але якщо набереться 150 людей, які повірили аферистові, то він дістане чималу суму.
— Шахраї завжди грають на свіжих новинах, на страхах та на очікуваннях людей, — додає експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун. — Насправді на їхні схеми ведеться невеликий відсоток суспільства. Але навіть цього невеликого відсотка зловмисникам досить, щоб заробляти. Шахрайство — це такий вид діяльності, у якого майже немає витрат, на відміну від легального бізнесу. Економічна рентабельність його дуже висока, тому шахрайство буде процвітати вічно.
— Як варто діяти, щоб не стати жертвою зловмисників і не втратити гроші?
● К. Корсун:
— Ігноруйте повідомлення з незрозумілих джерел та в жодному разі не вводьте CVV-коди чи паролі від карток на сторонніх сайтах. Щоб упевнитися, чи Український Червоний Хрест або інша організація надає якусь допомогу, можна зайти на їхній сайт чи зателефонувати на гарячу лінію. Слід пам’ятати, що перед великими святами кількість фейків традиційно зростає. Шахраї розраховують на довірливість громадян та на магію відомих назв. Здоровий глузд і критичне мислення тут — головний захист.
● С. Даниленко:
— Щоб убезпечити себе від спокус отримати дармовий подарунок напередодні свят, уважно ставтеся до повідомлень, які читаєте. Ніколи не переходьте за підозрілими посиланнями. Зазначу, що домени (унікальна адреса сайту в інтернеті, яку користувачі вводять у браузері. — Авт.) фішингових сайтів часто дуже схожі на домени офіційних сайтів. Не вступайте у контакт із тими, хто пропонує вам отримати якийсь виграш телефоном. Бо є ризик, що на вас можуть тиснути психологічно. Пам’ятайте: безплатний сир — у мишоловці.
