20-річний киянин створив у соціальній мережі фейкову сторінку від імені командира полку ударних безпілотних авіаційних систем ЗСУ “Мадяра”. Видавав себе за офіцера і використовуючи реальні відео з військовими, закликав українців робити пожертви на армію.
“Насправді ж зловмисник витрачав гроші на власні забаганки, — каже речниця Національної поліції Юлія Гірдвіліс. — Наразі відомо щонайменше про двох потерпілих. Один з них переказав на картку афериста 23,5 тисячі гривень, а другий — 5 тисяч. Під час обшуків у нього вилучили комп’ютер та мобільний телефон із доказами злочинної діяльності. Фігурантові загрожує до 8 років ув’язнення з конфіскацією всього майна”.
А ось ще одна схожа історія. Парочка з Черкащини, 36-річний чоловік разом із 33-літньою співмешканкою, створили підроблений телеграм-канал, — точнісіньку копію акаунту відомого військового журналіста та волонтера. І від його імені збирали донати буцімто на придбання детекторів дронів для воїнів. Кожному, хто виділяв пожертви, обіцяли сувенір з фронту. Це стало фатальною помилкою аферистів. Бо люди звернулися до справжнього волонтера, а він, як то кажуть, ні сном ні духом — уперше чув про такі обіцянки.
“Оперативники кіберполіції відстежували рух коштів від того моменту, коли благодійники переказували їх на рахунки фігурантів аж до зняття готівки в банкоматах міста, — коментує речник департаменту кіберполіції Артем Олещенко. — Особливий цинізм шахраїв проявлявся в тому, що вони намагалися видурювати гроші навіть у військових, які перебували безпосередньо на “нулі”. Під час обшуків у фігурантів вилучили банківські та sim-картки, комп’ютерну техніку і мобільні телефони з декількома фейковими обліковими записами, створеними від імені відомих волонтерів”.
Інша група пройдисвітів із Черкащини видавала себе за військових і збирала кошти нібито на потреби бойових побратимів. До її складу входило троє мешканців регіону. Вони створили в кількох популярних соцмережах десятки фейкових акаунтів.
“Щоб ввести людей в оману, використовували фотографії документів військовослужбовців, знайдені у відкритих джерелах, і публікували оголошення про збір коштів нібито на їхні потреби, — додає Артем Олещенко. — Правоохоронці простежили весь ланцюжок руху коштів — від моменту їх привласнення до легалізації. Також встановлено осіб, які реєстрували фейкові акаунти військовослужбовців у соцмережах і вміщували оголошення про збір коштів. Слідчі провели низку обшуків за місцем проживання фігурантів у Черкаській та Київській областях. Загалом шахраї привласнили 2,5 мільйона гривень донатів на ЗСУ”.
Кіберполіція припинила діяльність шахрайської групи, члени якої від імені керівників державних адміністрацій розсилали підприємствам на електронну пошту фейкові листи та повідомлення у месенджерах про нібито участь у програмі допомоги ЗСУ. Для більшої переконливості вони створили підроблений документ із підписом голови однієї з обласних військових адміністрацій та фейковий телеграм-акаунт під його іменем.
Для зарахування донатів аферисти вказували підконтрольні банківські картки та рахунки, оформлені на підставних осіб. Одного з членів угруповання вдалося затримати. Ним виявився житель столиці. Слідчі оголосили чоловікові підозру в шахрайстві, йому світить до 8 років позбавлення волі. Поліцейські встановлюють спільників підозрюваного та повну суму завданих збитків.
— Таких ганебних історій, коли псевдоволонтери наживаються на війні, безліч, — зауважує фахівець з кібербезпеки Руслан Болгов. — Аферисти цинічно підробляють акаунти в соціальних мережах, через месенджери розсилають повідомлення від імені відомих осіб (волонтерів, військових тощо). За допомогою штучного інтелекту монтують фото та відео й роблять усе, щоб видурити гроші. Для збору на пожертви вказують реквізити банківських карток підставних осіб. Добродушні українці, котрі готові ледь не останнє віддати, перераховують гроші, навіть не задумуючись, що вони підуть не на потреби фронту, а для збагачення пройдисвітів, які їх протринькають в азартні ігри або на інші витребеньки.
Ба більше. Інколи в коментарях до таких публікацій шахраї ставлять посилання на фішингові сайти, перейшовши за якими можна позбутися всіх заощаджень з рахунку. Зазвичай на таких сайтах-підробках виставлено цілий список банків, через які нібито можна переказати пожертви для потреб ЗСУ. Коли вибрати один з них, то з’являється вікно, в якому для підтвердження верифікації потрібно ввести фінансовий номер телефону, пароль онлайн-банкінгу, а також номер картки і СVV-код. Маючи такі дані, шахраї встановлюють повний контроль над банківським рахунком своєї жертви. Знімуть не тільки кошти, а можуть оформити ще й кредити.
— То як безпечно донатити?
— Переказуйте кошти на рахунок уже перевірених вами благодійних чи волонтерських фондів. Пожертви для окремих військових надсилайте тільки тим, кого ви або ваші знайомі знають особисто. Навіть офіційні фонди, які закликають збирати кошти на потреби бійців через телеканали, радіопрограми та інші засоби масової інформації, бажано перевіряти. Якщо дуже хочеться задонатити, але не впевнені в доброчесності тих, хто збирає пожертви, то варто знати, що інформація про благодійну діяльність повинна бути повністю відкритою. Це означає, що той, хто проводить збір, має надати повні дані про себе, свої контакти, які підкріпити необхідними документами та оприлюднити звіт за витрачені кошти. Якщо вам відмовляють у наданні такої інформації, то, ймовірно, що маєте справу із шахраями.
— А як ще можна переконатися, що маєш справу дійсно з волонтерами, а не аферистами?
— Насамперед перевіряємо першоджерело інформації — хто і навіщо збирає кошти. Далі за ЕДРПОУ відстежуємо, як давно створений фонд, хто його власник, і шукаємо через інтернет репутацію у ЗМІ. Перевіряємо сторінки благодійного фонду чи волонтерів у соціальній мережі, зокрема, як часто вони заповнюються інформацією та звітами про виконану роботу.
Якщо побачили оголошення від благодійної організації чи окремого волонтера про збір коштів у коментарі до публікацій у соціальних мережах, а на сторінці благодійної організації чи волонтера немає про це жодної інформації, то точно маєте справу із шахраями. Слід уважно перевірити вказані реквізити для перерахування коштів з тими, що вказані на офіційному сайті благодійної організації чи на особистій сторінці волонтера в соціальній мережі.
Іноді бажано зателефонувати за контактами, які опубліковані на офіційній сторінці, й запитати представників благодійного фонду, чи дійсно вони проводять той чи інший збір, бо на їх сайті чи сторінці цей збір повинен відображатися. Не довіряйте новоствореним сторінкам, на яких закликають вносити пожертви без повної інформації про збір та не бажають відповідати на ваші уточнювальні запитання. Перевірити номер телефону й банківської картки волонтера чи благодійної організації можна за допомогою браузера. Вводите ці дані в поле пошуку й дізнаєтеся, чи хтось писав про них.
І насамкінець моя порада: якщо не знаєте людей, які збирають пожертви, то краще не переказуйте кошти. Донатьте тільки тим, кому довіряєте. Надсилати кошти на реквізити, які побачили в тіктоку або інших соціальних мережах, це як гра в рулетку — пан або пропав. Якщо хочете допомогти нашим захисникам не заради плюсика в карму, а щоб гроші дійшли за призначенням, то треба донатити обдумано, аби кожна гривня йшла на перемогу, а не в кишені аферистів.
— Чи реально вирахувати шахраїв, котрі прикриваються відомими іменами й обдурюють людей?
— Це можна зробити за фінансовим слідом, — додає адвокат Вячеслав Тарадуда. — Будь-який переказ коштів обов’язково фіксується банком. Навіть якщо шахраї будуть використовувати заплутану схему, перекидаючи гроші з картки на картку, то зрештою дійде до зняття ними готівки. Тож, якщо ви відчули, що стали жертвами псевдоволонтерів-аферистів, не треба мовчати. Слід звернутися із заявою у кіберполіцію або в місцеве відділення поліції. Що більше надійде заяв, то легше буде правоохоронцям викрити шахрайську схему.
Нагадаю, згідно з Кримінальним кодексом, шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану, карається штрафом від 68 до 136 тисяч гривень або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. У багатьох справах слідчі такі злочини кваліфікують як шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки. За них передбачено суворіше покарання — від трьох до восьми років позбавлення волі. Головне, аби правоохоронці зібрали необхідні докази та довели в суді вину аферистів. Бо ж багато справ розвалюються ще під час досудового слідства.