Так, площа немала, але це геть не ті здобутки, які запланував собі Кремль. Адже під час літнього наступу ворог не здобув контролю над жодним великим містом. На щастя, не прорвав нашу оборону на Донбасі. Та й плани Москви щодо створення буферної зони в Чернігівській, Сумській та Харківській областях не реалізувалися: окупантам вдалося захопити лише приблизно 70 кілометрів уздовж кордону. Хоча на Сумський напрямок вони кинули 50-тисячне угруповання, і таке ж — на Харківський, включаючи елітні дивізії десантників.
Тепер же російські генерали пообіцяли Путіну, що оборона ЗСУ, принаймні на Донбасі, впаде до жовтня-листопада. Зважаючи на це, осінь на фронті буде не менш “гарячою”, ніж літо.
— Літню наступальну кампанію росіяни провалили, — каже Дмитро Жмайло, виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці. — За планами противника, він вже мав би вести бої у Костянтинівці або принаймні на її околицях, тримати в оперативному оточенні Покровсько-Мирноградську агломерацію, досягти значно більших успіхів біля Часового Яру, на Лиманському напрямку. Також ворог, очевидно, націлювався впродовж літа вийти на околиці Сум чи хоча б захопити висоти у селищі Юнаківка, що дозволило б тримати обласний центр під артилерійським обстрілом. Але всі ці плани так і залишилися нереалізованими. Провалилася ворожа авантюра й у районі Добропілля.
— За літо противник зайняв 1587 квадратних кілометрів території України, що трохи менше, ніж за осінню фазу 2024 року, тоді було окуповано 1630 квадратних кілометрів, — додає Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”. — Тобто територіальні здобутки РФ виявилися слабшими за осінню кампанію минулого року. Адже за три літні місяці цього року жодне велике місто не захоплено. На щастя.
— Фактично наступ росіян не припиняється з 2022 року. І він, на мою думку, триватиме до виконання бодай якихось проміжних завдань так званої СВО, — вважає Дмитро Снєгирьов, співголова ГІ “Права справа”. — А основна мета противника, нагадаю, — взяти під повний контроль Донецьку область.
— Чи варто найближчим часом очікувати активізації бойових дій? Якщо так, то на яких напрямках?
● О. Коваленко:
— Окупанти таки намагатимуться до кінця жовтня — початку листопада вийти на околиці великих міст: Покровська, Костянтинівки, Сіверська, Куп’янська, Лимана, щоб розпочати міські бої. Але ворогу це, найімовірніше, не вдасться. Небезпека існує хіба для Сіверська. Туди третя загальновійськова армія противника може до осінньо-зимового періоду прорватися. І в районі Куп’янська є одна загрозлива локація на північно-західній частині міста — правий берег річки Оскіл.
Херсонська та Запорізька області — це наразі зона “стагнації” для армії РФ. Тому група військ “Дніпро”, котра тривалий час нічого не демонструвала, теж намагатиметься активізувати бойові дії на цих напрямках.
● Д. Снєгирьов:
— За оцінками західних розвідок, з лютого 2022 року Росія вже витратила на війну від 250 до 330 мільярдів доларів. Але ця сума була компенсована за рахунок контролю над нашими природними копалинами, які зосереджені в Донецькій та Луганській областях.
Ключове завдання окупантів — захоплення промислових центрів Донеччини: Слов’янська, Краматорська, Дружківки та Костянтинівки. Росіян цікавить Покровський район як місце максимальної концентрації корисних копалин. Там найбільші в Європі поклади коксівного вугілля, які забезпечували свого часу українську промисловість. Очевидно, що взяття ворогом під контроль шахтоуправління “Покровське” знизить випуск готової продукції металургійних заводів у Запорізькій та Дніпропетровській областях. Воно може зменшитися з 7,5 до 2,5 мільйона тонн. А це — менші надходження до бюджету, що може створити соціальну напругу в цих регіонах. Адже металургійні заводи — це робочі місця для десятків тисяч українців.
Зауважу, що росіяни змінили тактику наступу. Діють малими штурмовими групами з мінімальним залученням броньованої техніки. Натомість активно використовують фронтову армійську авіацію, на застосування якої погода не впливає, і ствольну реактивну артилерію. Це основні фактори, що нині впливають на тактичні успіхи ворога.
● Д. Жмайло:
— Противник вже почав осінню наступальну кампанію, під час якої спробує послабити наші позиції й тиснути на українське вище військово-політичне керівництво, змушуючи його до поступок для припинення вогню та підписання мирного договору. Тому ми входимо в новий етап війни. Нам потрібно буде вистояти. Щоб фронт не посипався. Росіяни це розуміють. Восени варто очікувати й посилення терору міст, зокрема збільшення ударів по енергетичній інфраструктурі. Для цього окупанти накопичили чимало ракет та безпілотників. Нелегко буде й в обороні. Оскільки зникатиме “зеленка”, тобто листя з дерев опадатиме, зменшаться можливості використання дронів. А вони нині вражають до 80% особового складу і техніки противника.
