Українська сторона намагається пояснити адміністрації США, що віддати Росії без бою те, що вона не змогла завоювати за майже чотири роки повномасштабної війни, — це не шлях до миру, а навпаки, заохочення агресора. Відкидають варіант виходу з Донбасу і наші військові. Однак команда Трампа непохитна — вона тисне на Україну з вимогою швидко погодитися на угоду.
Позиція США у питанні виведення українських військ з Донбасу збігається з позицією росіян, наголошують експерти. Це базова точка, яку Трамп вважає відправною у переговорному процесі. У США певні: якщо українська сторона відмовиться від територій (на сьогодні Україна контролює до 30% Донецької області та менш як 1% Луганської), це дасть змогу досягти миру. Серед українців також не бракує тих, хто вважає, що заради припинення війни можна поступитися територіями. Та чи справді війна закінчиться, якщо українська армія вийде з Донбасу?
— І ні, і так, — вважає директор Українського інституту політики Руслан Бортник. — Припинення війни можливе, якщо Росія згодиться підписати угоду про те, що не має інших територіальних претензій до України, зменшити свою військову присутність на наших рубежах і якщо будуть угоди між Заходом і РФ про якісь нові відносини. Лише тоді вихід української армії з Донбасу дасть мир. В іншому разі, якщо не буде додаткових угод, вихід української армії з Донбасу забезпечить просто певну паузу, дуже коротку, після якої бойові дії поновляться. Адже причин, які призвели до цієї війни та які сформувалися під час цієї війни, не усунено.
— Насправді немає жодного підтвердження того, що Росія готова укласти мирну угоду і припинити війну, якщо українські війська вийдуть з Донецької області, — каже експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”, доктор політичних наук Петро Олещук. — Нещодавно Путін заявив, що Росія все одно захопить Донбас і Новоросію. Що саме він мав на увазі під Новоросією — не зрозуміло. Чи це ті території, на які росіяни претендували з 2013 року разом з Миколаївською, Одеською, Харківською і Дніпропетровською областями, чи якісь інші.
Крім того, росіяни мають низку інших вимог, які стосуються, наприклад, організації державної влади в Україні, чисельності Збройних сил тощо. Тобто насправді ідея про те, що українські війська повинні вийти з Донецької області і цим завершити війну, — це ідея американської адміністрації Трампа. Росіяни про таке ніколи не говорили.
— Вони казали, що воюватимуть доти, доки цілей так званої СВО не буде досягнено, — провадить далі Петро Олещук. — А цих цілей вони ніколи не озвучували повністю. Тому абсолютно можливий варіант, що українські війська вийдуть з території Донецької області, а росіяни скажуть: “Добре, тепер виходьте із Запорізької”. Або: “Тепер ми створюємо буфер безпеки довкола Донецької області”. Оскільки нема жодної гарантії того, що буде забезпечено мир після виходу ЗСУ з Донбасу, то сенсу в такій поступці немає. Зрештою, не зрозуміло, що буде далі, якщо Україна виконає цю вимогу, чи РФ знову не нападе. Адже росіяни виступають проти присутності іноземних військ в Україні, проти вступу країни в НАТО і за її роззброєння.
— Ідея, що “досить віддати Донбас — і війна закінчиться”, виходить з неправильного припущення: ніби війна Росії проти України — це конфлікт за конкретну територію, — каже експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” Богдан Попов. — Для Кремля Донбас — лише інструмент. Справжня мета — контроль над українською державою, її зовнішньою політикою, економічними рішеннями та безпековим курсом. Вийти з Донбасу — це не зняти причину війни, це віддати Росії важіль впливу на майбутні процеси. Досвід із Кримом це підтвердив.
У 2014 році Україна не вела масштабної війни, Захід не запровадив справді жорстких санкцій, і Кремль дістав подвійний сигнал: територіальну експансію можна здійснювати без стратегічних втрат. Тому модель “поступка — мир” уже показала свою непридатність.
— Так, Росія не сигналізує про те, що, отримавши всю Донецьку область, завершить війну, — додає голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко. — Формат, що ми виходимо з Донбасу й війна завершується, — це американське бачення і їхнє сприйняття російської позиції. Але якщо проаналізувати меседжі, котрі озвучують російський диктатор та його найближче оточення, то йдеться про вихід не лише з Донецької області. Останнім часом активізувалося використання терміна “Новоросія”.
Тобто Росія хоче, щоб українські війська вийшли, як мінімум, зі всіх тих наших областей, які незаконно вписано в Конституцію РФ. Тому мова не про територію площею 6,5 тисячі квадратних кілометрів, а про значно більшу. Та наш контроль над частиною Донеччини принциповий, зважаючи на просування росіян у напрямку Харкова і Дніпра.
І ще одне. На сьогодні у РФ, на мою думку, нема резону зупиняти свою військову машину. Згоден, вони мають проблеми в економіці. Але Путін не зацікавлений у поверненні понад 700 тисяч росіян з війни додому. Адже це призведе до спалаху злочинності.
— У чому ще небезпека такого плану?
● П. Олещук:
— Насправді оцей план виходу з Донбасу скидається на сценарій двоетапної анексії України. На першому етапі вона приймає вимоги несправедливого миру і виходить із Донецької області. Це призводить до деморалізації Збройних сил, до політичної кризи у країні, до масових виступів проти влади. Держава занурюється у хаос на тлі вимог росіян щодо роззброєння. На другому етапі росіяни відновлюють боєздатність своїх збройних сил та, дочекавшись сприятливого моменту, продовжують наступ на Україну. Але вже значно вдаліший, тому що їм, власне, не буде кому протистояти.
Водночас він схожий на історію з так званими Мюнхенськими домовленостями стосовно поділу Чехословаччини. І тоді було передбачено, що Чехословаччина поступиться Німеччині територіями, де переважає німецькомовне населення, що її нові кордони будуть гарантовані та що вона збережеться як держава. А насправді Чехословаччина після цього не проіснувала й пів року.
Так воно не працює, коли хтось щось віддає — і на цьому все, крапка. Тим паче що росіяни постійно кажуть про те, що Україна не повинна існувати, що Україна — це антиросія, загроза РФ і так далі. Ця ідеологія не змінилася. Тож які маємо підстави вважати, що Путін завтра змінить думку? Ніяких.
Хочу наголосити: ця війна ніколи не була війною за Донбас. Якби це була війна за Донбас, то росіяни, мабуть, наступали б на Донбас, а не на Київ. З перших днів повномасштабної війни було оголошено, що мета росіян — змінити владу в Києві і запустити таким чином процес ліквідації української держави. І жодних натяків на те, що вони від своїх намірів відмовились, немає. Просто тепер росіяни, очевидно, пообіцяли хабар Трампові (маю на увазі намір поділити з родиною Трампа заарештовані в Бельгії та інших країнах Європи російські активи), і адміністрація США намагається виконати забаганки агресора.
— Якими можуть бути наслідки виходу наших військ з Донбасу?
— У такому разі треба чекати нових ультиматумів Кремля, — певен політолог Володимир Фесенко. — Зокрема, щодо зміни Конституції, обмеження чисельності ЗСУ тощо. Також є великий ризик виникнення внутрішньополітичної кризи. Адже частина суспільства буде незадоволена.
● Б. Попов:
— Росія не обмежується Донбасом у своїх політичних цілях. Це видно з риторики, з документів, з поведінки військово-політичного керівництва: “нові територіальні реалії”, “історичні землі”, “рускій мір” тощо. Донбас — це стартап для наступних претензій: Харків, Одеса, контроль над Чорним морем, вплив на Молдову та Балтію. Кремль мислить не межами лінії фронту, а моделлю регіонального домінування. Тому питання не в тому, чи закінчить вихід із Донбасу війну. Правильне питання — чи змінює це стратегічну логіку Росії. Відповідь — ні. Вийти з Донбасу означає дати Кремлю час. А час — це головний ресурс у моделі російської війни: відновити виробництво озброєнь, накопичити резерви, адаптувати економіку до санкцій і повернутися на фронт у момент, коли вікно можливостей буде сприятливим.
— Тобто такий мир буде тимчасовим?
● І. Чаленко:
— Початок нової російської агресії тоді буде лише питанням часу. Це може бути від кількох місяців до кількох років. Ще навіть до кінця каденції Трампа.
● Б. Попов:
— Мир, який тримається на поступках жертви, нестабільний. У 2014 році Україна дійсно уникла великої війни. Але це лише відтермінувало її на 10 років — на гірших умовах і з більшим масштабом насильства. Повторення такого сценарію з Донбасом — найбільш ймовірна траєкторія, якщо угода буде ганебною для України.
● В. Фесенко:
— Те, що ми не воювали в 2014 році за Крим, підштовхнуло радника Путіна Владислава Суркова та самого господаря Кремля до початку проєкту “Новоросія”, котрий передбачав “відірвати” від України російськомовні регіони. Цей проєкт спрацював частково, лише на Донбасі. А провалився в Харкові, Одесі. Тому з часом РФ захоче реалізувати цей проєкт. І в цьому немає жодного сумніву.
