Історія з Рави-Руської, що на Львівщині, викликала шквал емоцій у соцмережах. “Світ уже геть з’їхав з глузду. Хто в дитинстві не запускав паперові літачки чи кораблики? За це тепер до суду подають?”, “Це що, літачки комусь дах пробили чи машину подряпали? Абсурд”, — коментує більшість українців. Хоч є і такі, що мають іншу думку. Дискусія розгорілася після того, як історія з паперовими літачками дійшла до суду.
Мама одного зі школярів — Олександра (ім’я змінено на прохання співрозмовниці), на яку склали протокол, каже, що була шокована ситуацією. “Коли мені подзвонили з поліції, я була на роботі. Сказала, що прийду, як тільки звільнюся. Я — держслужбовиця, тому не могла одразу залишити місце праці. Та невдовзі вже була в школі, — розповідає жінка. — Ми ще телефоном домовилися з поліцією, що прийдемо, позбираємо сміття, ті злощасні літачки, батьки вибачаться — і на тому все мало б закінчитися”.
Та коли мати прийшла до школи, працівники поліції вже брали пояснення у “підозрюваних” і свідків та складали протокол про адміністративне правопорушення. За її словами, правоохоронці опитували п’ятьох матерів, діти яких кидали літачки.
“Під час свідчень мій 14-річний син страшенно переживав, плакав. Мені було дуже шкода дитину. Ми пережили сильний стрес. У такий важкий час, коли триває війна і без того не бракує проблем, це все дуже дивує, — провадить далі мама учня. — Що ж відбулося... Двоє хлопців сказали синові кинути паперовий літачок зі шкільного вікна. Він відмовлявся. Але йому поставили умову, мовляв, якщо не кинеш, то не будеш у нашій компанії. Ну син і кинув з вікна маленький саморобний паперовий літачок. Він, як і інші, залетів на приватне обійстя. Його господар побачив, хто це зробив. Дружина чоловіка прийшла до школи, написала заяву директору на наших дітей, а потім викликали поліцію”.
Невдовзі жінка дізналася про відкриття адміністративного провадження щодо неї та судове засідання. “Як відповідальна громадянка я з’явилася до суду, — каже мама школяра. — Розповіла, що думаю про цю всю ситуацію. Мовляв, літачки просто залетіли на приватну територію і не порушили громадського порядку. Нікого не вбили, нічого не пошкодили... До речі, суддю також здивувала ця ситуація, бо це ж купа паперів і витраченого часу”.
Вивчивши матеріали цієї дивної справи, суддя Жовківського районного суду дійшов висновку, що мати таки неналежно виконувала свої батьківські обов’язки. Та врахувавши, що наслідки від запускання її сином паперових літачків були незначні, звільнив жінку від адміністративної відповідальності й обмежився усним зауваженням. Таке ж рішення суд ухвалив і щодо матері іншого школяра. Відомо, що у літачковій справі свідчення давали матері ще трьох учнів. Тож їх, мабуть, також чекає судова тяганина.
Пані Олександра каже: подумувала над тим, щоб подати зустрічний позов проти власника обійстя. Бо він дуже кричав на дітей, обзивав їх нецензурними словами, навіть погрожував, що “візьме автомат і всіх перестріляє”. “Ось на що поліція мала б реагувати, а не на дитячі пустощі, — зауважує жінка. — А зустрічний позов не подала, бо боюся за життя і здоров’я своєї дитини”.
“Літачкова” справа викликала чимало запитань і в експертному середовищі. “Насправді це дещо абсурдна ситуація. Коли поліція приїжджає, збирає матеріали, опитує свідків, складає протокол... Можливо, у цей час вона могла б бути значно потрібнішою в іншому місці, — вважає Олена Парфьонова, голова громадської організації “Батьки SOS”. — Порівняння жорстке, але поліція не змогла захистити дитину під час стрілянини в Києві, зате миттю склала протокол через паперові літачки й “неналежне виховання” дитини.
На мою думку, цей конфлікт можна було вирішити на рівні школи. Вчителю достатньо було поговорити з учнями, щоб вони припинили подібне робити. І все. Питання закрите. Видається, що в цій історії суд виглядає чи не найадекватнішою інстанцією: врахував відсутність серйозних наслідків і обмежився усним зауваженням. Але питання в іншому. Невже паперові літачки — це така велика загроза, що матерям треба влаштовувати публічне покарання?”
