На полі бою — роботи, а не люди. Ні, це не кадр із фантастичного фільму, а реалії сучасної війни. Гуманоїдні роботи-солдати вже “взяли” до рук зброю поряд з українськими воїнами на фронті. Щоправда, наразі лише на експериментальному рівні. Двох роботів Phantom MK-1 Україні передала американська компанія Foundation. Розробники хочуть перевірити, чи можуть людиноподібні машини виконувати завдання, які раніше були доступні тільки солдатам.
“Нині робот є основним бійцем, а люди лише надають підтримку, — заявив співзасновник компанії Foundation Майк Леблан після побаченого в Україні. — Це цілковита протилежність тому, що було під час моєї служби в Афганістані: тоді люди були головною силою, а техніка — лише інструментом”. Відомо, що Phantom MK-1 має висоту 1,8 метра, вагу — 80 кілограмів, рухається зі швидкістю 1,7 метра за секунду, може переносити на собі 40 кілограмів вантажу. Корпус його виготовлений із чорної сталі, а обличчя закрите тонованим візором — пластиковою панеллю. Phantom MK-1 може використовувати різні види зброї — від пістолетів і рушниць до автоматичних гвинтівок.
У компанії Foundation кажуть, що гуманоїдні роботи є логічним продовженням розвитку автономних систем, тобто наступним етапом після дронів. Щоправда, вони можуть виконувати дії лише після дозволу людини. Тоді як безпілотники зі штучним інтелектом вже здатні самостійно шукати цілі та наводитися на них.
Україна нині — головний майданчик для експериментів. Війна, що триває вже кілька років, перетворила нашу країну на лабораторію нових військових технологій. Тут тестують системи штучного інтелекту, автономні дрони, роботизовані комплекси і новітню електроніку. Нинішні гуманоїди мають трохи незграбний вигляд, але це лише початок, кажуть експерти. Світ входить у нову епоху, де на полі бою поряд із людьми дедалі частіше воюватимуть машини.
— Які функції можуть виконувати гуманоїдні роботи на полі бою?
— Phantom MK-1 створений як універсальний робот для війни майбутнього, — пояснює виконавчий директор мережі шкіл робототехніки Robocode Роман Божок. — Він здатний пересуватися, переносити вантажі, працювати з обладнанням і виконувати розвідувальні завдання. Головна особливість — конструкція, що повторює людське тіло. Саме це дозволяє гуманоїду користуватися інструментами, технікою і навіть зброєю, розробленою для людей.
— У чому основна перевага використання роботів-солдатів у бойових умовах?
— Роботи-солдати — це піхота, — каже військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов. — Вони можуть виконувати функції штурмовиків і зачищати території. Роботи фізично сильніші за людину. І живучість у них значно вища — дрібні уламки не завдадуть машині такої шкоди, як людині. Та й стрілятиме робот значно точніше, ніж людина. Якщо механізми налаштовано чітко, він не схибить.
Роботи здатні виконувати завдання там, де звичайні дрони безсилі, наприклад — у гірських тунелях, бункерах чи у підземних спорудах. Вони можуть встановлювати вибухівку на дверях і проникати в будівлі, щоб зменшити ризики для військових. А завдяки тепловому сигналу, подібному до людського, можуть вводити противника в оману. Роботи ідеально підходять для збору даних у найгарячіших точках, тобто для розвідки. Використання таких машин дає змогу зберегти найцінніше — життя військових.
— Які недоліки гуманоїдних роботів Phantom МК-1?
● О. Жданов:
— Роботи Phantom МК-1 — дорогі, важкі та складні системи. Для руху одного гуманоїда використовують приблизно 20 двигунів, і кожен із них має працювати бездоганно. Машина потребує регулярної підзарядки, може втрачати рівновагу й виходити з ладу. Не факт, що роботи зможуть стабільно працювати у багнюці, серед пилу чи під дощем.
Існують і серйозні безпекові ризики. Захоплені безпілотники вже стали джерелом цінної інформації для противника. Вони фактично працюють як смартфони — зберігають і передають дані про позиції, маршрути та координати. Якщо ворог зламає програмне забезпечення гуманоїдного солдата, то може використати його проти власників. Та й не забуваймо про проблеми штучного інтелекту. Сучасні системи іноді допускають так звані галюцинації, створюють помилкові або вигадані висновки. У цивільних програмах це може бути просто помилкою, у бойових системах — смертельна загроза.
● Р. Божок:
— Ще одна проблема — алгоритмічні перекоси. З часом автоматизована система може змінювати свою поведінку під впливом нових даних і виходити за межі початкових обмежень. Саме тому чинні протоколи американського Пентагону передбачають, що автоматизовані системи можуть застосовувати силу лише після дозволу людини. У компанії Foundation запевняють, що дотримуватимуться цього принципу і щодо Phantom. Невдовзі має з’явитися наступна версія Phantom МК-2. Розробники обіцяють покращену електроніку, водонепроникність, потужніші батареї та здатність перевозити вантажі до 80 кілограмів.
— Насправді наземний роботизований комплекс (НРК) на сьогодні надійніший, ніж робот-гуманоїд, — зазначає військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко. — НРК на гусеничному або колісному шасі має вищий рівень прохідності бездоріжжям. Його значно важче збити з маршруту, ніж гуманоїдного робота, який може втратити рівновагу внаслідок обстрілу чи вийти з ладу внаслідок вибуху поряд. НРК можуть перевозити до 300 — 400 кілограмів вантажу, тоді як гуманоїди можуть переносити на собі лише 40 кілограмів.
Уявімо, ми дали гуманоїду автомат Калашникова або гвинтівку західного зразка і 30 набоїв. Що він робитиме, коли в нього закінчиться боєкомплект? Він зможе перезарядити автомат? Ні. Тим часом на наземний роботизований комплекс можна встановити великокаліберний кулемет та боєкомплект зі 100 — 150 набоїв, і ця машина їхатиме й гатитиме по противникові або ж “сидітиме” у засідці та знищуватиме ворога із відстані 300 — 400 метрів завдяки системі керування та доволі непоганій оптиці.
Як бачимо, гуманоїдні роботи не якісніші у виконанні завдань, ніж середньостатистичний наземний роботизований комплекс, а в деяких випадках навіть уразливіші. При цьому значно дорожчі. Чому американська компанія надала нам ці машини? В Україні нині відбувається наймасштабніша війна на європейському континенті з часів Другої світової. І тут можна випробовувати різні типи озброєння як для проведення наступальних операцій, так і для оборонних дій.
— Чи можна сподіватися на те, що поряд з українськими воїнами на фронті ми невдовзі побачимо гуманоїдних роботів?
● О. Коваленко:
— Гуманоїдні роботи — дуже дорогі “іграшки”. Безумовно, за ними майбутнє, як і за наземними роботизованими комплексами або FPV-дронами. Наразі рано говорити про те, що гуманоїди можуть виконувати якусь глобальнішу функцію, ніж, наприклад, логістика. Вони ще не досягли того рівня, щоб замінити собою дешеві роботизовані комплекси, які ми вже використовуємо. Але це лише початок. У майбутньому вони можуть стати дуже актуальними і у веденні боїв, і для зачисток ворога. У світі можуть з’явитися цілі армії роботів-гуманоїдів.
● О. Жданов:
— Не відкидаю, що за пів року — рік ми можемо мати якусь експериментальну партію роботів-солдатів. Світ технологій розвивається дуже динамічно. Ми ж бачимо, скільки дронів різної модифікації з’явилося у нас за останні два-три роки. Гуманоїдів використовуватимуть там, де для піхоти буде найбільша загроза, зокрема для якихось спецоперацій. Це можуть бути десятки роботів, але не сотні й не тисячі. Наразі є серйозна проблема — недосконалість акумуляторів. Доки цієї проблеми не буде розв’язано, на масове застосування роботів-гуманоїдів у воєнних кампаніях сподіватися не варто.
