Одинадцять золотих та одну срібну нагороду здобула наша доросла збірна на Кубку світу із самбо, що проходив на Кіпрі.
Найбільший урожай золотих медалей (чотири) зібрали спортсмени з Івано-Франківщини: Сніжана Пліш (вагова категорія до 54 кг), Анастасія Шевченко (до 72 кг), Галина Ковальська (до 80 кг) та Андрій Лайщук (до 58 кг).
Також “золото” здобули вихованці хмельницької школи самбо — Максим Луцик (до 79 кг), Богдан Цисар (до 88 кг) і Максим Разгонов (до 98 кг). Лаври переможців отримали й представниця Чернігівщини Марія Буйок (до 50 кг), одеситка Діана Тулунжи (до 65 кг), вінничанин Владислав Кирильчук (до 58 кг) та волинянин Євген Макаров (до 98 кг). Єдину срібну медаль до скарбнички дорослої збірної поклала представниця Полтавщини Юлія Засульська, яка виступала у ваговій категорії до 50 кілограмів.
А загалом з урахуванням виступу юнаків та дівчат доробок “синьо-жовтих” на Кубку світу становить 25 медалей, з яких 24 — “золото”. У підсумку українці посіли на змаганнях перше загальнокомандне місце.
“Це був перший старт у році, і дуже добре, що новий сезон ми розпочали успішно, — каже Вадим Рогач, президент Національної федерації самбо України. — Тріумфаторами на Кіпрі стали не лише лідери збірної, але й резервісти, яких ми вирішили кинути в бій. Цей Кубок показав, що ми впевнено йдемо до того, аби стати лідером світового самбо. Наразі на всіх найпрестижніших турнірах ми перебуваємо у першій трійці. Зауважу, що через війну ми втратили дуже багато лідерів. Приблизно 400 членів нашої федерації вступили до лав Сил оборони, 40 із них — провідні спортсмени збірної. На жаль, восьмеро самбістів повернулися додому на щиті”.
Самбо, як відомо, — улюблений вид спорту кремлівського диктатора Путіна, який роками вкладав величезні кошти в його розвиток. “Нічого не змінилося, — каже Вадим Рогач. — Росіяни й далі залишаються нашими найзапеклішими суперниками. Донедавна вони виступали у статусі нейтральних, а на початку року отримали дозвіл змагатися під своїми прапорами. Таку тенденцію спостерігаємо не лише в самбо, але й у інших видах спорту. Бойкотувати такі змагання недоречно, ми це робили у 2022 — 2023 роках. Практика показала, що бойкотом ми давали можливість ворогам перемагати, і це було дуже несправедливо. Усі 120 країн, у яких розвивається самбо, просили нас повернутися, бо не могли терпіти гегемонії Росії. Ми повернулися і дали їм гідний бій. Нам вдалося запровадити зміни до правил самбо, щоб відмовитися від обов’язкового рукостискання. На церемоніях із росіянами не фотографуємося і демонстративно сходимо з п’єдесталу, коли переможець — представник ворожої країни”.
