Він народився у буковинському селі Костинці. Батьки поїхали на заробітки, тож спершу Богдана виховувала бабуся. А згодом тато з мамою забрали єдиного сина до Греції, де хлопчик пішов до школи. Повернувся ж до рідного села, щоб завершити навчання у старших класах. Тоді й закохався в Яну. Надалі вони не розлучались. У пари народилось двійко прекрасних дітей — син Володимир і донечка Злата.
“Він був чуйний батько, готовий на все заради наших діточок”, — ділиться Яна, дружина воїна. Аби забезпечити сім’ю, чоловік подався на заробітки до Німеччини.
“Ми працювали в будівельній сфері й жили в одному будинку. Богдан часто розповідав про свою дружину: яка вона чудова й хазяйновита, пишався, що розвиває власну справу. Дуже любив своїх дітей і сумував за ними”, — згадує литовець Карімас Разумовас.
Невдовзі після того, як Богдан Кривобедрий повернувся в Україну, почалося повномасштабне вторгнення. Тоді він сказав дружині: “Йду вас захищати. Інакше не зможу потім дивитись дітям в очі”. Потрапив до лав 115-ї окремої механізованої бригади, став стрільцем “джавеліна”. А через те, що дитинство провів за кордоном, побратими дали йому позивний “Грек”. Брав участь у боях у найгарячіших точках — Сіверськодонецьку, Лисичанську, Пісках.
“Два роки участі в бойових діях не похитнули Богданового оптимізму. Але що далі, то важче йому було — через втрату побратимів і втому”, — зауважує Карімас Разумовас. “Грек” не раз зазнавав контузій. І лише тричі мав змогу приїхати додому на кілька днів. “Увесь час проводив із дітками, — ділиться дружина. — Казав, що мусить відпочити від війни, вночі дуже погано спав”.
Наприкінці 2023-го старшого солдата Кривобедрого перевели до 225-ї окремої механізованої бригади. Торік 19 лютого дружина розмовляла з ним востаннє. “Сказав, що йде на завдання, — згадує жінка. — Вони мали забезпечити відхід побратимів з Авдіївки так званою дорогою життя. Богдан пообіцяв подзвонити через кілька днів. Але так і не зателефонував”.
Стривожена дружина пішла до військкомату. Там повідомили, що 21 лютого її чоловік зник безвісти... Опісля в матері бійця та його сина взяли зразки ДНК.
“Ми зверталися до громадських організацій з надією, що допоможуть знайти Богдана. Виходили на мітинги із закликом розшукати зниклих воїнів, — розповідає дружина. — І лише цього року на другий день після Великодня нам повідомили про збіг ДНК-зразків”. Виявилось, що тіло бійця передали в Україну під час одного з обмінів. За результатами експертизи, 28-річний захисник загинув внаслідок вибухової травми.
З Богданом Кривобедрим попрощалися 13 травня в селі Дубівці, де нині мешкають батьки воїна. Його десятилітній син дуже важко переживає втрату. На свій день народження хлопчик задумав бажання — аби тато знову був живий... “Побратими казали, що він був надійний воїн і ніколи не залишав своїх, — каже Яна. — Богдан мріяв мати більше дітей і дати їм гідну освіту. І головне — прагнув, щоби вони жили в незалежній Україні й не знали війни. За це й боровся до останнього подиху”.
