Перебуваючи в лікарні Дніпра, захисник вирішив оформити шлюб з коханою — розписатися і повінчатися.
“Вадим Пашко родом з Переяслава. У 18 років пішов на строкову службу. Далі підписав контракт і залишився у лавах Нацгвардії. Спершу був на Київщині, тоді вчився на оператора дрона. Остання посада — бойовий водій батальйону безпілотних систем НГУ, — розповідає Юлія Кайнар, рідна сестра Катерини. — Наша родина мешкає у Фастові. Катруся закінчила Національний університет харчових технологій, з юності заробляла собі на життя. Працювала баристою у кав’ярні”.
За словами співрозмовниці, їхня історія кохання почалася у жовтні 2024 року. “Вадим і Катерина познайомилися на сайті знайомств. Спершу спілкувалися телефоном або по відеозв’язку, — зауважує Юлія. — Через декілька місяців Вадим вирушив з Краматорська до Фастова на перше побачення. Не спав 28 годин, бо був за кермом. Нашій мамі хлопець відразу сподобався, а вона інтуїтивно відчуває людей. То тепер ненька каже, що має не тільки двох доньок, а й сина.
7 січня цього року у Вадима був перший бойовий виїзд після відпустки. Автомобіль застряг і витягнути його було неможливо. Воїни вирішили йти пішки. У цей час ворог скинув на них з дрона вибухівку. Вадима відкинуло, в тіло поцілило десятки уламків. Він не відчував ніг. Побратим наклав турнікети, дочекались на евакуацію”.
Вадим Пашко втратив праву ногу, а кістка другої була роздроблена, за неї тепер борються лікарі. “Катя дізналась про те, що сталося з коханим, від його командира. Потім набрав Вадим і повідомив: “Зайчику, я живий”. Те, що в нього важкі поранення, сестру не злякало, бо кохає понад усе, — продовжує співрозмовниця. — Мені здається, що після пережитого їхня любов стала ще сильнішою. Катруся звільнилась з роботи й постійно поруч з Вадимом. Розуміючи, що життя непередбачуване, вони вирішили розписатись. Обручки сестра купувала у Дніпрі з нашою мамою, там знайшли і вишиванки. На церемонію запросили реєстратора, капелана, священників, бо Катя та Вадим захотіли повінчатись. Це було дуже зворушливо. Ніхто з присутніх не міг стримати сліз. Медсестри й лікарі кричали “Гірко”.
19 січня Вадима відправили на лікування до Києва. У планах — поїздка в закордонну клініку. Чоловікові сестри потрібно провести імплантування, пересадку шкіри, нарощення м’язів, відновити артерії та вени на лівій нозі. Вадим обов’язково одужає. Він уже говорить, як сильно хоче мати діток, тому в них з Катрусею, сподіваюся, все найкраще попереду”.
