Степан Пась із села Гірка Полонка, що на Волині, близько семи років вирощує фундук. Днями закінчив збір урожаю.
“Свого часу я працював у колгоспі. Коли він розпався, трудився за кордоном. Де б не був, зрозумів: удома найкраще. Тому вирішив працювати на рідній землі. У мене був свій пай, ще взяв в оренду ділянку сільради площею 3,5 гектара, яка пустувала. Створив фермерське господарство, посадив фундук, — зауважує Степан Пась. — Це дуже перспективна культура. У світі лише 3% земель, придатних для її вирощування, зокрема і наші чорноземи. Навесні 2018 року я висадив близько 4,5 тисячі саджанців, скориставшись державною програмою дотацій. За кожен саджанець мені тоді повернули 80% вартості, приблизно 250 — 300 тисяч гривень. Ці кошти витратив на крапельне зрошування”.
Нині в саду господаря ростуть три сорти фундука, яким чудово підходить волинський клімат.
“Це італійські та іспанські сорти. Але їх довгі роки адаптували у Польщі, тамтешній клімат із нашим схожий, — каже співрозмовник. — Фундук садять кущем або ж формують дерево. Я формую дерева, бо їх можна і щільніше посадити і легше підживлювати. Двічі-тричі за сезон обробляємо насадження, щоб довгоносики не нищили горішки. Також боремось з хворобами, які уражають листя, зокрема з борошнистою росою. Фундук рано зацвітає, тому вразливий до весняних приморозків. Це варто пам’ятати тим, хто хотів би вирощувати цей горіх”.
Свій перший урожай — пів тонни горіхів — Степан Пась зібрав у 2023-му. Через рік показник був кращий — три тонни фундука. Цьогоріч фермер зібрав близько 4,5 тонни. Горіхи переважно купують кондитери, підприємці, які потім роблять мікси з сухофруктів. Кілограм сирого фундука у шкаралупі коштує близько 100 гривень, а лущеного й смаженого — 500 — 600 гривень. “Вирішив працювати на кінцевого споживача. Такий варіант дає вдвічі більший прибуток”, — пояснює фермер.
Нещодавно Степан Пась отримав 250 тисяч гривень гранту від держави. Їх витратив на обладнання спеціального приміщення, щоб запустити повноцінну лінію з калібрування, очищення, смаження та фасування горіхів.
“Наш фундук не порівняти з тим, який вирощують у Туреччині чи Азербайджані. Він ароматний, смачний. Можливо, тому, що росте на багатих українських землях, — зауважує фермер. — Я й сам люблю цей горіх, бо він корисний для серцево-судинної, нервової систем, імунітету. А ще — додає чоловічої сили”.
